Жесть, пацани, повна жесть.

Стала зла. Не то, всьо вопше не то.
Вже не співчуваю.
просто відсторонююсь.

можливо, брешу сама собі. Можливо, занадто добре про себе думаю.

От хтось читає зараз цю брєдятіну, яку я написала, і нічорта тут не розуміє. І правильно.

все-таки блоги не заводять просто так.

Коли почну казати (а ще гірше - думати):
"нуу, просто розійшлись інтереси",
"змінилися цінності і пріоритети",
"навчання і життя в кожного різне",
"коли з"являється хлопець - це впливає",
"ми рідко бачимось, мало спілкуємось"

і мати це за причину і просто приймати, без внутрішнього протесту і заперечень, тоді знатиму напевно: постаріла.

Як день почнеш, так він і пройде. Тому не починайте день з думкою "якого біса?". Бо я свій вчора так і почала...

Не поинайте день з такими думками.