Moskva. 2 година ночi. Лиш вимкнув свiтло i лiг спати, як у вiдкрите вiкно лунаэ задушевне "додому я просилася, просилася, а ти мене не вiдпускав"...
Я (кричу у вiкно): добрий вечiр хлопцi, чого не лягаэте спати?
Штири хлопцi: та уже йдемо
бiгме, земляки з захiдноi, за iнтонацiэю впiзнаю :)))
Опубликовано с
мобильного портала m.livejournal.com