В даному матеріалі спробую висвітлити артилерійські підрозділи майбутніх армійських корпусів (АК), котрі діяли під час гарячої літньої кампанії 14-го року. Враховуючи те, що я висвітлюю ті бойові зіткнення та епізоди, про котрі практично нічого не написано в інтернеті, то, очевидно, є помилки. Такий собі Васко да Гама у війні на Донбасі. Використовуватиму фотографії гаубиць та артилерійський систем вище 120-го калібру. Охоплю період від весни по 05.09.14. Почну я з ЛНР. По Луганській області надто мало відомо.
Отже, справедливо почати з першого великого калібру озброєних сепаратистів - трофейної 2С9. Віддали її їм десантники 25 пдбр ще в квітні 14-го під час весняних коливань.
Сепаратисти та кіт Салем на броні трофейної 2С9.
"Вітязь"
Але це я так, чисто символічно. Згодом "слов'янці" отримали ще дві 2С9 з РФ. Але це мізер, котрий не зміг би вплинути на хід боїв хоч на якомусь невеличкому проміжку. Переходимо до повноцінних артилерійських груп та кампфгруп. Так, 28.06.14 на територію України через Урало-Кавказ заходить батарея Д-30 (6 штук) з обслугою та автотехнікою. 01.07.14 в засідку попадає один "Урал" з однією іменною Д-30 "Берта". В машині їхало 13 бойовиків. Один загинув та ще один отримав поранення.
"Берта" під Краснодоном.
Даний підрозділ підпорядковувався іншому підрозділу НЗФ - "Вітязю". Розмістилися вони в Краснодоні. Саме "Злі бобри", так себе називали артилеристи, першими отримали дані гаубиці з поміж усіх частин НЗФ. На моє глибоке переконання це сталося тому, що стояла першочергова задача - вибити ЗСУ з прикордонної смуги і дати ковток свіжого повітря для караванів з Росії. Так вони і працювали по 72 мбр та артгруппі 79 аембр в р-ні Свердовська, Червонопартизанська та інших н.п. в р-ні КПП "Ізварине".
Всі Д-30 в зборі.
Як я і казав, вони підпорядковувалися "Вітязю". Даний підрозділ найменувався батальйоном, ну а по факту мали дві роти особового складу. Серед них і була 2 окрема важкоозброєна рота котра мала 3 САУ 2С9, міномети, НСВ та ПТРС. Так, станом на липень 14-го, дана артилерійська група ("Вітязь" та "Бобри") мали 5 Д-30, 3 2С9 та декілька мінометів.
2С9 в Краснодоні.
Також в якості прикриття артгрупи в них був щонайменше 1 БТР-80 та декілька БМП-2.
НСВ під Краснодоном та "Ведьма" (фотографія залита в ОК 1 липня 14-го).
В другій декаді липня отримали і реактивну батарею БМ-21, котра стояла в Суходольську. Після ліквідації українського угрупування на кордоні отримали ще декілька "Нон".
Реактивщики в Суходольську.
Тобто на кінець липня луганські сепаратисти котрі діяли в прикордонній смузі мали 4 БМ-21, 3 2С9, 5 Д-30 та 3 120 мм міномета. Враховуючи те, що працювали вони доволі по вузькій ділянці фронту, вони змогли нанести доволі потужні артилерійські нальоти по скупченню ББМ ЗСУ. Тут доволі цікавий момент. В той час, як БТГр наших військ стоять під Луганськом і по ним не наносяться артилерійські удари (окрім поодиноких мінометних обстрілів), артгрупа ЛНР спокійно сидить в Краснодоні та його околицях і виконює поставлені задачі. Це черговий раз показує наскільки кордон був важливим для Росії. Як на мене, то росіяни добре усвідомлювали те, що ніхто не піде штурмувати Луганськ або хоча б взяти його в нормальне кільце. Навіть 13.07 ЗСУ не змогли деблокувати аеропорт маючи колосальну кількість сил. Про масштабний наступ не може бути й мови. Але чи був Луганськ настільки беззахисним?
"Тайфун"
Інформації про те, коли була створена дана артилерійська група та коли вона зайшла на територію України у мене, на жаль, немає. Підозрюю, що БМ-21, котрі туди входили, прибули ще в липні. Так як 02.08.14 луганський аеропорт було обстріляно з "Градів". Зате є точні дані що входило до даної артгрупи. Наскільки мені відомо, то подейкують, що нею командував сам Плотницький (не дарма ж закінчував артилерійське училище). Розташувався "Тайфун" в самому Луганську.
Так, згідно моїх даних, в "Тайфуні" було 4 БМ-21 та 4 САУ 2С1 "Гвоздика" (це єдині САУ по всій ЛНР, котрі мали сепаратисти). Розпочну з них. На них була нумерація від 1 до 4. Зустрічалися цифри написані червоною та сіроватою фарбами.
2С1 "Тайфуна" в майбутній столиці.
2С1 луганських сепаратистів з б/н "1".
2С1 луганських сепаратистів з б/н "2".
2С1 луганських сепаратистів з б/н "3" (вона ж "Танюша").
2С1 луганських сепаратистів з б/н "4". Спромігся зловити її лише в грудні 14-го.
Ребатр представлена, як я вже писав, 4 ПУ БМ-21 (по деяким даним - 8). Влітку 14-го був втрачений один "Град" через ДТП з російською 2С19 (в кінці серпня). Як вони були підписані чи розмальовані літом 14-го сказати доволі складно.
Батарея "Тайфуну".
БМ-21 з б/н "1(*?)".
БМ-21 з б/н "14".
БМ-21 з б/н "15".
БМ-21 з б/н "16".
На одній з нарад командирів бойовиків батарея Д-30 ЗСУ, котра стояла в аеропорту, нанесла вогневе ураження по базі сепаратистів. Було вбито екіпаж одного з "Градів". БМ-21 вели вогонь як місті, так і поза його межами. Влітку дані "Гради" виглядали приблизно ось так:
"Гради" луганських артилеристів.
"Тайфун" обстрілює луганський аеропорт.
Окрім даних "Градів" ще один, котрий крутився разом з 15 БТрО та бійцями "Призраку". Можливо один з БМ-21 "Тайфуну".
"ОБОН"
Чергова луганська артгрупа. Розташована була в Луганську звідки і вела вогонь. Мали у своємо розпорядженні 8 122 мм гаубиць Д-30. Точних даних щодо того, коли дані гаубиці зайшли на територію України в мене немає. Сумніваюся в тому, що хоч колись будемо це знати. Але 10.08.14, а то й раніше, вони вже вели вогонь з міста Луганськ.
Артилерійські позиції "ОБОНу" в Луганську. Більше розширення -
http://imgur.com/a/KHfV7 Був вид з космосу, а тепер з позицій.
В майбутньому дані гаубиці влилися в дивізіон Д-30 10 арбр НМ ЛНР. Декілька іменних гаубиць "ОБОН":
"Истина, Аврора, Мулатка", проста зелена Д-30 та "Дуся" (вище).
Ось така війна. З міста стріляють Д-30, 2С1 та БМ-21 і, відповідно, по місту наносяться вогневі удари. Гинуть мирні жителі.
Кампфгрупа "Амур". Зайшли на територію України 17.08.14. Кістяк особового та керівного складу склали бійці РТГр "Степ", котрі зайшли на територію України 20.06.14. В рамках ротації їх змінив батальйон "Амур", котрий поїхав в Луганську область. Мали ТР, ББМ та іншу техніку. Але нам цікава лише артилерія. Проаналізувавши те, що вдалося зібрати по відкритим джерелам, виходить, що "Амур" мав 3 Д-30 та 3 "Нони-К".
Батарея "Нон-К" веде вогонь по н.п. Хрящувате.
Батарея Д-30 "Амура".
Д-30 даного підрозділу.
Таким чином, станом на 17.08.14 в Луганській області було орієнтовно 15 БМ-21, 3 2Б16, 6 2С9, 4 2С1 та 16-18 Д-30. Також були міномети, БС-3 та "Град-П". Також маю інформацію, що в р-ні Алчевська було декілька Д-30 та батарея мінометів. По фото поки що не підтвердилося.
Донецькі артгрупи. Через події котрі відбувалися навколо Слов'янська склалося цілком правильне враження, що справжня війна йде лише там. Думаю росіяни чітко з самого початку розставили пріорітети над ДНР та ЛНР. В Донецькій області було мабуть в рази більше техніки та артилерії. Головним ударним бронекулаком став "Оплот", а "молотом Тора" - "Восток". Їх і розгляну в першу чергу. Перше застосування реактивної артилерії НЗФ сталося 13 червня(!), коли вони невдало обстріляли наші позиції та влучили по мирному населенню. Саме тоді один "Град" був пошкоджений та покинутий бойовиками. Бійці 93 мбр кажуть, що там був не один "Град", а два. Один все таки встиг втекти. Після цього епізоду росіяни мабуть вирішили підовчити особовий склад і лише 13.07.14 вже у складі "Оплоту" появляється перший БМ-21.
БМ-21 "Оплоту" в Луганську.
Того дня склад "Оплоту" поповнила і батарея Д-30 на тягачах МТ-ЛБ. Саме вона потім буде світися в боях за місто Шахтарськ.
13.07.14 колона "Оплоту".
Скільки всього було станом на, скажемо, 31 серпня, сказати навіть приблизно, мабуть, неможливо. Але на першу декаду серпня це виглядало приблизно так: "Оплот" мав дві батареї Д-30, міномети 82 та 120 калібру, батарею "Градів" та батарею БС-3 (птабатр, але все ж таки).
"Град" та Д-30 "Оплоту".
"Восток"
Артилерійська група "Востоку" виявилася найпотужнішою серед всіх підрозділів луганських та донецьких сепаратистів:
- 6 2С1;
- батарея БМ-21;
- батарея 2Б16 (від 3 до 6 стволів);
- 9 САУ 2С9 (дві батареї);
- мінбатри на 82 та 120 мм мінометах.
Реактивщики та екіпажі САУ літом 14-го зберегли конспірацію та не засвітили фото своїх машин. Всього лише один скріншот з 2С1 "Востоку":
САУ "Востока" на околицях Донецька.
А от екіпажі 2С9 добре висвітлили свої машини та творчі здібності їхніх екіпажів.
"Нона-С" з б/н "5".
"Нона-С" з б/н "6".
"Нона-С" з б/н "7".
"Нона-С" з б/н "8".
"Нона-С" з б/н "9".
Дані 9 САУ прийшли ще в першій декаді серпня. Якщо точніше, то в перших її числах.
В інтернеті є відео з 2С9 "Востоку" з номерами "101" та "104". Логічно, що раніше це були просто "1" та "4".
2С9 в Донецькій області.
Попалися доволі цікава фотографія, котра була залита в ВК 29.07.14. На ній "Нона-К" одного з підрозділів НЗФ. Якого саме - невідомо. Можливо і "Востоку", а можливо і так званої "Слов'янської бригади" (дана назва придумана, грубо кажучи, інтернет-користувачами).
Липнева "Нона-К" у складі мінбатру.
Знищені "Нони-К" в Ясинуватій. Належали "Востоку".
"Кальміус"
Майбутня артилерійська бригада в літній кампанії була представлена повноцінною батареєю 2С1. Відео з ними предостатньо в інтернеті. В них також була і батарея Д-30 (6 стволів).
Скріншот з відео на котрому є пронумерована Д-30:
Колона "Кальміуса" в Донецьку.
"Октава"
В кінці серпня на територію України зайшла кампфгрупа під назвою "Октава". Вони, як і "Амур", також мали танки та ББМ. Окрім цього і артилерію котра складалася з 4-6 2С1 та 4 БМ-21.
"Банда в зборі"
Реактивщики в піонтертаборі в Ростові.
БМ-21 "Октави" ведуть вогонь.
САУшки "Октави". Зустрічаються номери "3", "5" та "7" (цілком можливо, що сьома, котра була втрачена, належала комусь іншому).
В кінці серпня під Новоазовськом діяла батарея "Нон-К". Кому саме вони належали поки що не дізнався. Згодом вони влилися в мінбатр 9 мсп 1 АК ДНР.
Мінбатр 9 мсп.
В статті я не розглянув ребатр "Лавини". Вважаю, що "Лавина" заслуговує окремої статті як і бої, що точилися під Міусінськом та Красним Лучом. Також не розглянув 2С9 козаків, котрі їм дісталися вже після боїв в вересні 14-го, такі ж САУ "Сомалі" ("На Київ/Львів", до прикладу), "Нону-К" та невідомий "Град" в Іловайську на позиціях "Сомалі". Все це, окрім "Лавини", не відіграло практично жодної ролі. Доволі темним залишається район Первомайська та Алчевська.