Так, трохи про світогляд
Богів та богинь у язичництві, на відміну від інших релігій та світоглядів, навіть любити чи поважати не обов'язково. Можна, але не обов'язково. Тим то язичництво й інше - воно дає людині свободу спілкування із вищими Силами. Богів й богинь зазвичай славлять, а не моляться їм, а тим більше - не поклоняються, адже божества в язичництві - друзі, родичі, помічники, але не пани чи господарі (люди їм не раби).
Язичник може і не славити богів й богинь, а співпрацювати та взаємодіяти з ними, сприймати їх як родичів чи навіть безликі сили Природи. Язичник вибирає божества для себе, а не божества вибирають його для себе. Тут і відмінність з монотеїстичними вченнями, де бог використовує людину, володіє нею. В язичництві ж людина має божество і використовує його в своїх цілях. Саме тому до одних звертаються для захисту, до інших - для допомоги в справах, ще до інших - для сприяння в особистому.
Якщо Тор не буде мене більше захищати, я відмовлюся від нього і виберу собі іншого захисника.
А, може, і не виберу ніякого!
Ісландська саґа
Філософію язичництва неможливо отак «раз і прийняти». Це чи не в будь-яку релігію можна «прийняти», «хрестити», «посвятити» навіть через примус чи відразу після народження через проведення відповідного обряду. Оскільки язичництво - це не релігія, а філософія, світогляд, то до нього можливо прийти тільки самостійно - через спосіб думки, спосіб праці, спосіб життя...
_ _ _
© Борис Явір Іскра, 2012-2013
Язичник може і не славити богів й богинь, а співпрацювати та взаємодіяти з ними, сприймати їх як родичів чи навіть безликі сили Природи. Язичник вибирає божества для себе, а не божества вибирають його для себе. Тут і відмінність з монотеїстичними вченнями, де бог використовує людину, володіє нею. В язичництві ж людина має божество і використовує його в своїх цілях. Саме тому до одних звертаються для захисту, до інших - для допомоги в справах, ще до інших - для сприяння в особистому.
Якщо Тор не буде мене більше захищати, я відмовлюся від нього і виберу собі іншого захисника.
А, може, і не виберу ніякого!
Ісландська саґа
Філософію язичництва неможливо отак «раз і прийняти». Це чи не в будь-яку релігію можна «прийняти», «хрестити», «посвятити» навіть через примус чи відразу після народження через проведення відповідного обряду. Оскільки язичництво - це не релігія, а філософія, світогляд, то до нього можливо прийти тільки самостійно - через спосіб думки, спосіб праці, спосіб життя...
_ _ _
© Борис Явір Іскра, 2012-2013