
Кожне середньовічне місто обов’язково повинно було мати ратушу і собор. І ось собор, який був духовним центром міста Львова, почали будувати. Перший камінь у фундамент був закладений в 1360 р. Будувався Латинський катедральний собор понад 100 років і так до кінця не був добудований. У проекті було дві вежі, підноситься одна, друга добудована тільки до рівня даху. Вівтарна частина повинна становити одну третину від загальної довжини, а становить майже половину (готичний костел мав бути значно довший). І все ж, Латинський кафедральний собор був серцем Львова, з його сходинок проголошувалися державний укази, в ньому зберігалися військові трофеї, він був гордістю кожного городянина.
На початку XVI ст. страшна пожежа знищила місто майже повністю. Жителі збиралися вже будувати новий Львів в іншому місці, проте катедра постраждала не сильно. На ній розплавився і впав дзвін, але все ж вона встояла. Городяни залишилися і відновили місто. Будували його вже в стилі ренесансу. І хоча важко сказати, як виглядав собор спочатку, безумовно, це готична споруда - єдиний пам’ятник церковної готики у Львові.
У XVIII ст. храм вимагав ґрунтовного ремонту. У процесі реставрації весь інтер’єр був замінений на модний тоді стиль барокко. У готичних перекриттях збереглися розписи художника монументаліста М. Строїнського. У храмі збереглися епітафії, зроблені в різні епохи, адже найдостойніших (тобто найбагатших) ховали в криптах костелу. Після турецької облоги на бічній каплиці повісили гарматне ядро, в 1772 р. жителі, в знак протесту, замурували входи в храм - готичні арки, закладені червоною цеглою, видно й досі.
Багато всього пов’язано із катедрою, і не тільки в історії міста, а й усієї Польщі. Тут польський король Ян Казимир вручав свою долю і долю країни в руки Діві Марії, йдучи на війну зі шведами.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
Вигляд з ратуші