золотиє мамєнти. нєожиданно.
ось у мене в треді коментів по справі ніжинських "робін-гудів" нарісовався прес-секретар депутата Катеринчука. нєгодуєт. поєліку преподобний, назвавшийся прес-секретарем какбе подучує мене професійності у викладенні матеріалу, позволю собі неслиханноє.
пропоную короткий курс піараса вам, работнікі ком і трикрапок -
учіться, нероби, як можна вдосконалюватись і прославлять себе:
1. замість обізнаності в роботі свого відомства, шефа, господаря, починайте запитувать в інших, хто він, що робить, чого так, як і де, вимагайте доказів цього.
2. ні в якому разі не вщухайте, лазьте і трольте по блогах. не створюйте інфоприводів окрім побутово-фізіологічних: сказав, подивився, обурився, пішов, прийшов. ібо чим іще ви його прославите, дорогого і блізкого, тільки з дуже розмитою особистістю, шефа?
3. звалюйте свою вину за поширення і викривлення (чомусь завжди на вашу користь) інформації, на провину інших, ні в якім разі не просіть видання, які пишуть заголовок "Катеринчук профінансував", "Катеринчук допоміг" виправити, а ліш нєгодуйте в бік тих, хто виправляє, оспорює. В цьому - ваш високий професіоналізм, який канєшна ніхто не применшить. якщо ви не слюнявили за заголовок, обов'язково доповідайте шефу, що слюнявили, і сума має буть вище середньої. поїдете з красоткой кататись.
4. виставляйте звичайну роботу, для якої вас і його теж найняли - як досягнення, трубіть скрізь, повісьте на сайт, щоб красівий портрет і далі - опис звичайного і очевидного як надзвичайно важкого, ратного труда, героїзму, подвигу, благочинності, загальнопланетарного масштабу надбання.
5. роздавайте поради, особливо блогерам, як проводити журналістську роботу (всі вони, курва, про це мріють, лузери, бо справжнім журналістам, особливо напередодні виборів писать блоги ніколи!). заводьте розмову про їхню непрофесійність, продовжуйте лохматіть, - беріть приклад з шефа, поки інші лохи працюють.
6. у випадку чого незвичного (чужої завзятості, наприклад, принциповості там чи не дай боже громадянської активності чи двічі - не -дай-боже, - безоплатної роботи - чюр, чюр) - восклікайте до пошуків совісті (де ваша совість?), а наприкінці - звинувачуйте в неадекватності, ставте діагнози співрозмовникам, але не відповідайте на прямі запитання, ні в якім разі.
амінь.
як водиться, закінчувать матерьял треба позитивно, какбе інтимно до читача, залишаючи надію шо "всьобудєтхарашо" навіть, то-
оскільки у нас так повелося, що наймані менеджери, а особливо депутати, так рідко роблять те, за що їм платять, я сама доведу, що все вищеперераховане мусить увінчатись успіхом, і на отраду прес-служби, десь таки і засвітиться, що ваш шеф таки щось зробив, не тільки імітує, а ви його таки прославили, і це навіть "воріженьки" визнали,
ну і оскільки для визволення людини від щупалець злочинної системи всі методи добрі, розміщую - возрадуйся, прес-секретар! спрацювало! вистрілело! молодці ви обоє - старались!
а взагалі - цей приклад ще раз доводить, які убогі імпотенти що політики, навіть ніби зовні і притомніші (за Чечетова, Симоненка чи Богословську принаймні, і т.д.) що їхні піараси, що політтехнолухи, і яке убожество їхні сайти, назви партій, що імітують діяльність і цінності, яке жалюгіддя становить так звана опозиція, а вже яка профанація "сучасність" і "модерність" "нових" політиків, яких що не партійка - то використовує для білбордів за красне личко, чи залізну пащу і чорне піднебіння, а потім десь назад кладе в чулан - за народну свідомість можна не переживати, все очевидно.