кхе кхе
була вчора на лекції Андруховича в смолоскипі.
виступ і подальшу дискусію можна охарактеризувати коротко - алюзією на його ж метафору "хресний хід до Чортория".
пока шо прошу вас ніколи не купувати і не читати книжок Куркова. спробувала "Нічного молочника", єдино - щоб таки й собі уже скласти враження про прозу Куркова. токсична раздражающа чюш про життя кріпацтва - золотого і того, хто йому заздрить. для чого писать про життя черні, хто чарочку чого прихилив, якого кольору рушником витер зад чи якого кольору вовняна кофта була на дурі якійсь? за таке рило треба начищать: щоб паперу не псував - Куркову, щоб не брехали і не хвалили це гівно - псевдокритикам.
видавать його за кордоном (перекладаючи це гівно) можуть тільки українофоби.
стид нах.
виступ і подальшу дискусію можна охарактеризувати коротко - алюзією на його ж метафору "хресний хід до Чортория".
пока шо прошу вас ніколи не купувати і не читати книжок Куркова. спробувала "Нічного молочника", єдино - щоб таки й собі уже скласти враження про прозу Куркова. токсична раздражающа чюш про життя кріпацтва - золотого і того, хто йому заздрить. для чого писать про життя черні, хто чарочку чого прихилив, якого кольору рушником витер зад чи якого кольору вовняна кофта була на дурі якійсь? за таке рило треба начищать: щоб паперу не псував - Куркову, щоб не брехали і не хвалили це гівно - псевдокритикам.
видавать його за кордоном (перекладаючи це гівно) можуть тільки українофоби.
стид нах.