нєчто на зємлє проходіт бєсслєдно

[zzzulfiya]

Колише вітер золото трави,
Ламає сонце промені об гір вершини,
Далеке наближається - сьогодні як ніколи.
І мрія лиш на відстані руки.

Нема війни, ні голоду ні страти,
Не розлуча людей тепер жорстокий світ,
Чому ж так важко стало нам людьми лишатись?
Навіщо повзати, якщо умієш йти?

Не рай, а пекло - вибір добровільний.
Хоча яке добро, і воля в чому й де?
Ідуть рядами, а облич не видно.
Ніхто з нізвідки у ніколи і ніде.