за што люблю - за звонкую монєту!
Щяс буде пасаж в стилі "Васіліса Єгоровна і мужички".
Всупереч усталеним уявленням про то, що жіноча краса швидко в'яне і після 30 років жінка уже нікому не потрібна, якщо не "обналічіла" свої "активи" ( в 20 років такої ж думки була, напевно, і я сама), які сквозняками видуваються із голів багатьох зустрічних-поперечних чоловіків (от дурачьє, ггг), з свого досвіду скажу, що якось так вийшло, що з 30 зустрічі може і порєдєлі поряд з нефасованою навалою від 18 до 28, коли до тебе чіпляється будь-яке свиняче рило, не соразмєряя свої можливості і харю свою собачу, але зутрічі ці виростають в якості. Тобто, навіть недовгі в часі, стають Зустрічами, в яких партнери набувають не стільки новий еротичний досвід, а смакують тонкість стосунків, їх аромат. Тобто, уже цікавить не результат, а процес. Вік і досвід попередніх моментів уже не дає права чи інтересу доводити це все до значного пониження градусу, - гарним блюдом не натоптуються до кишкових рєзєй.
Безумовно, подібний подібному радіє, і відколи ти починаєш поважати в собі особистість, людину, ставлячи гідність, а не вигоду чи нудьгу во главє стола, на стіл цей приносять раз за разом екзотичні вишуканіші одна за іншу, страви.
Звісно, чоловіки, які не встигли іскорьожитись від невдалих шлюбів, стосунків, ланцюга самообману і уєбанщини, - вони практично вимерли до того, як їм стукнуло бодай 29.
Але я не хочу узагальнювати, зараз не про це.
Навіть з вантажем нещасних кохань, спроб самогубств, істерик, неврозів і розчарувань, вміст чоловіка або повністю скиса, або набирається "благородної кислинки", як хороше шампанське, ну або хоча би, добрий яблучний сидр. Ті, хто перетворили своє внутрішнє вино на оцет або сильно розбавлений мутною водою з каналізації компот - до 35 випадають в осад. Повна фрустрація і дезорієнтованість, імпотенція, глюки і пиво на дивані - душевна смерть задовго до фізичної. Таких до уваги не беремо, вони уже обналічили свій життєвий актив на зеро.
Так ось, звісно, від тебе, жінко, залежить, чи питимеш ти з калюжі, чи смакуватимеш амброзію з кришталевого бокалу.
Вчора на озері спостерігала за двома галупчєгами, десь близько до 30. Вони обговорювали ноучниє теорії, про колайдер, про то і про сьо, про теорії виникнення світу нашого, але при цьому жлуктили пиво з сумки-холодильника, і все будували плани, яким чином виманити з дому якогось "лоха Юру", якого якраз кинула чергова дівчина, щоб поімєть з нього ще пива собі і не витратитись на нього самим. "намуті якіхта дєнєг, Юра і пріхаді", повторював один йому в трубку. Обидва галупчєга одружені, судячи з обручок і однієї мимовільної згадки "жена", але збирались "отдихать" в піску до заходу сонця, скоса поглядаючи на область купального вєрха, особливо коли я мастила цю область маслом. Ось так, тільки у нас можна застать відових уєбанів за розмовами про колайдер і теорію великого вибуху, бо загронічний мужик, хоч вигляда почіщє і поакуратнєй, нічого такого собі з своїми друзями-уєбанами не обговорюватиме. Він буде відверто шкіритись на цицьки і говорити про баб, і тільки. І мені хочеться побачить цих галупчєгів років через п'ять і послухать, про що вони верзтимуть тоді, нажлуктивши собі сало "рятувального кола" на пивному животі.
Врешті "лох Юра" вимкнув мобільний, і галупчєгі вкінець растроїлісь і позамовкали.
Ну і ось, мєчєніє бісєра - дійсно погана штука, ні собі ні людям. Але як же приємно, коли друг після довгенької паузи в зустрічах і спілкуванні, раптово і несподівано, серед доволі буденної і швидкої розмови по телефону каже: "Коли ти говориш зі мною, і я чую твій веселий сміх, здається, що десь поряд зі мною зацвів бузок".
Ну йолки, як же це гарно. Який вишуканий дар - тонкість.
Всупереч усталеним уявленням про то, що жіноча краса швидко в'яне і після 30 років жінка уже нікому не потрібна, якщо не "обналічіла" свої "активи" ( в 20 років такої ж думки була, напевно, і я сама), які сквозняками видуваються із голів багатьох зустрічних-поперечних чоловіків (от дурачьє, ггг), з свого досвіду скажу, що якось так вийшло, що з 30 зустрічі може і порєдєлі поряд з нефасованою навалою від 18 до 28, коли до тебе чіпляється будь-яке свиняче рило, не соразмєряя свої можливості і харю свою собачу, але зутрічі ці виростають в якості. Тобто, навіть недовгі в часі, стають Зустрічами, в яких партнери набувають не стільки новий еротичний досвід, а смакують тонкість стосунків, їх аромат. Тобто, уже цікавить не результат, а процес. Вік і досвід попередніх моментів уже не дає права чи інтересу доводити це все до значного пониження градусу, - гарним блюдом не натоптуються до кишкових рєзєй.
Безумовно, подібний подібному радіє, і відколи ти починаєш поважати в собі особистість, людину, ставлячи гідність, а не вигоду чи нудьгу во главє стола, на стіл цей приносять раз за разом екзотичні вишуканіші одна за іншу, страви.
Звісно, чоловіки, які не встигли іскорьожитись від невдалих шлюбів, стосунків, ланцюга самообману і уєбанщини, - вони практично вимерли до того, як їм стукнуло бодай 29.
Але я не хочу узагальнювати, зараз не про це.
Навіть з вантажем нещасних кохань, спроб самогубств, істерик, неврозів і розчарувань, вміст чоловіка або повністю скиса, або набирається "благородної кислинки", як хороше шампанське, ну або хоча би, добрий яблучний сидр. Ті, хто перетворили своє внутрішнє вино на оцет або сильно розбавлений мутною водою з каналізації компот - до 35 випадають в осад. Повна фрустрація і дезорієнтованість, імпотенція, глюки і пиво на дивані - душевна смерть задовго до фізичної. Таких до уваги не беремо, вони уже обналічили свій життєвий актив на зеро.
Так ось, звісно, від тебе, жінко, залежить, чи питимеш ти з калюжі, чи смакуватимеш амброзію з кришталевого бокалу.
Вчора на озері спостерігала за двома галупчєгами, десь близько до 30. Вони обговорювали ноучниє теорії, про колайдер, про то і про сьо, про теорії виникнення світу нашого, але при цьому жлуктили пиво з сумки-холодильника, і все будували плани, яким чином виманити з дому якогось "лоха Юру", якого якраз кинула чергова дівчина, щоб поімєть з нього ще пива собі і не витратитись на нього самим. "намуті якіхта дєнєг, Юра і пріхаді", повторював один йому в трубку. Обидва галупчєга одружені, судячи з обручок і однієї мимовільної згадки "жена", але збирались "отдихать" в піску до заходу сонця, скоса поглядаючи на область купального вєрха, особливо коли я мастила цю область маслом. Ось так, тільки у нас можна застать відових уєбанів за розмовами про колайдер і теорію великого вибуху, бо загронічний мужик, хоч вигляда почіщє і поакуратнєй, нічого такого собі з своїми друзями-уєбанами не обговорюватиме. Він буде відверто шкіритись на цицьки і говорити про баб, і тільки. І мені хочеться побачить цих галупчєгів років через п'ять і послухать, про що вони верзтимуть тоді, нажлуктивши собі сало "рятувального кола" на пивному животі.
Врешті "лох Юра" вимкнув мобільний, і галупчєгі вкінець растроїлісь і позамовкали.
Ну і ось, мєчєніє бісєра - дійсно погана штука, ні собі ні людям. Але як же приємно, коли друг після довгенької паузи в зустрічах і спілкуванні, раптово і несподівано, серед доволі буденної і швидкої розмови по телефону каже: "Коли ти говориш зі мною, і я чую твій веселий сміх, здається, що десь поряд зі мною зацвів бузок".
Ну йолки, як же це гарно. Який вишуканий дар - тонкість.