трафунок і тонкій мір

Jan 28, 2011 03:52

 може кой кому варто перестать посилать мені столь разрушитєльні лучі, а взятись за розум, і не впадать в уєбанщіну?

стою в ванні, нікого не трогаю, сушу волосся феном. і раптом в двох кроках від мене щось як вистрілить, звук як з пістолета, довкола уламки. збоку на стіні вибухнула кахля, розкидавши фрагменти самоє сібя довкола.
шо характерно, мене не вдарило, жодним осколком не торкнуло.

харе тщєтітса, моє астральне тіло відбива усі атаки, блядь.

вєщєє, што ви бляді пріунилі, алелуя, адЪ і ізраїль

Previous post Next post
Up