да, то піздєц. і вот за Ющенко і Тимошенко, коли була інфляція, то зарплати, кстаті, росли разом із цінами. а тепер не те що залишились на місці, а значно зменшились. дивишся на пропозиції і ахуєваєш. хоча, здається, зараз в юр. сфері починають трішки відновлюватися пропозиції по зп дворічної давності.
трошки починають, тільки тепер за це вимагається щось таке, чого немає і не може буть на ринку, або щось таке, за що ці гроші знову ж таки, економічно не вигідна пропозиція взагалі.
ну, зараз пропозиція може бути економічно невигідною при виборі альтернативи. сидіти без грошей - це також не альтернатива. якщо, звісно, немає чим ще займатися.
Підтримую, Зульфія, Ви абсолютно праві по всіх пунктах. Одначе і тут криється прихована небезпека: за такої дурнуватої ситуації, що склалася, згодом трохи атрофуються бажання, тобто важко потім повернутися назад і сидіти цілими днями на одному місці, навіть коли це вже стає економічно вигідно. Звичка, наприклад, робити тільки те, що подобається, або можливість в будь-який момент піти, куди тобі треба, ранком прогулюватися, а не поспішати і т.д. Тобто краще не затягувати з таким станом речей, не випадати з реальності, щось все одно шукати.....
погоджуюсь з вами за невеличким виключенням. бажання атрофуються, а потреби і мрії, навпаки, кристалізуються, стають більш реальними або творчо опрацьованими сірою речовиною. коли мозок людини забитий механікою шаблонного мислення, то бажання часто не відповідають реальним потребам. на цьому будується маркетингове втюхування різноманітної непотрібної фігні споживачу з числа офісного планктону і підвішуються інші псевдоцінності. судити про це мені дозволяє насамперед, власний досвід
( ... )
так, саме це я мала на увазі під „реальністю” - світ ще не готовий прийняти таку духовно очищену людину, ось в чому проблема. Ви змінюєтесь, в той час як все в більшості залишається так, як є.
а тепер не те що залишились на місці, а значно зменшились. дивишся на пропозиції і ахуєваєш. хоча, здається, зараз в юр. сфері починають трішки відновлюватися пропозиції по зп дворічної давності.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Одначе і тут криється прихована небезпека: за такої дурнуватої ситуації, що склалася, згодом трохи атрофуються бажання, тобто важко потім повернутися назад і сидіти цілими днями на одному місці, навіть коли це вже стає економічно вигідно. Звичка, наприклад, робити тільки те, що подобається, або можливість в будь-який момент піти, куди тобі треба, ранком прогулюватися, а не поспішати і т.д. Тобто краще не затягувати з таким станом речей, не випадати з реальності, щось все одно шукати.....
Reply
Reply
Reply
Leave a comment