Прокинутись
Я зараз особливо гостро переживаю стан підміни реальності. Перед очима стоїть зовсім інша обстановка, інші кадри, інший ландшафт і світло падає по-іншому, але я з біса тут, в цім болоті, і коли озираюсь довкола, всі втаємничено мовчать і ховають погляди.
Тим не менше, я тут, як в безглуздому нудному сні, і ніяк не прокинутись. Щомісяця одна й та сама думка: чим заплатити за оренду квартири. Цей сон мені набрид, бо в цьому сні, як в матрьошці, я бачу сни про те, що у мене нема чим заплатити за оренду квартири.
А там, де я сплю, живуть інші люди.
Кажуть, Венеція залюднена пакістанцями, іранцями, ким завгодно. Значить ті, славетні венеційці заснули і не можуть повернутись в свою реальність.
Моя ж реальність все більше нагадує сон, а сни все більше нагадують реальність, за поодинокими виключеннями, наприклад того, що не збуваються мрії, але збуваються сни, які пророчать неприємності. У снах я думаю як заплатити за квартиру. Ну не йобтвоюмать?
Як повернутись туди, де я маю бути? Так же ж не може бути - ти відчуваєш себе там, але ти тут, і навколо все інше, не те світло і не те життя. Можна повірити, що тобі пороблено і ти "забула" як моделювати і конструювати свою реальність. Але я бачу реальність, а перебуваю у сні.
Я хочу займатись чимось потужним, а доводиться сидіти без діла, проте я завжди зайнята. Все якась суєта, і ніяких рішень.
Так це мене захарило вже, що я уже майже не боюсь нічого. До чого це блядь?
Якби не Дусса, уже не знаю, як би я могла психанути - випила б яду чи що...
Тим не менше, я тут, як в безглуздому нудному сні, і ніяк не прокинутись. Щомісяця одна й та сама думка: чим заплатити за оренду квартири. Цей сон мені набрид, бо в цьому сні, як в матрьошці, я бачу сни про те, що у мене нема чим заплатити за оренду квартири.
А там, де я сплю, живуть інші люди.
Кажуть, Венеція залюднена пакістанцями, іранцями, ким завгодно. Значить ті, славетні венеційці заснули і не можуть повернутись в свою реальність.
Моя ж реальність все більше нагадує сон, а сни все більше нагадують реальність, за поодинокими виключеннями, наприклад того, що не збуваються мрії, але збуваються сни, які пророчать неприємності. У снах я думаю як заплатити за квартиру. Ну не йобтвоюмать?
Як повернутись туди, де я маю бути? Так же ж не може бути - ти відчуваєш себе там, але ти тут, і навколо все інше, не те світло і не те життя. Можна повірити, що тобі пороблено і ти "забула" як моделювати і конструювати свою реальність. Але я бачу реальність, а перебуваю у сні.
Я хочу займатись чимось потужним, а доводиться сидіти без діла, проте я завжди зайнята. Все якась суєта, і ніяких рішень.
Так це мене захарило вже, що я уже майже не боюсь нічого. До чого це блядь?
Якби не Дусса, уже не знаю, як би я могла психанути - випила б яду чи що...