ну і щоб двічі не вставати.
стосовно цього, я так відчуваю що я непонята.
я вважаю, що правильно робити так: тільки вишкарлупується якась чергова ідея з законопроектом, треба йти і одразу показувати кулака чи дулю.
проте головна загроза втрати свобод - економічна несвобода.
якщо пригадати війни 20 століття і приходи диктаторів до влади, - скрізь і завжди запорукою відносно легкої узурпації влади були злидні. те саме сталося і з пост-радянськими Росією, Білоруссю і стається з Україною.
але все-таки, бурлєнія говн на ідеологічному грунті сильніші ніж проста логіка самостійної, вірніше, незалежної людської одиниці, власника, індивідуальності, котрих знищували і знищують в українській ментальності, відволікаючи на різні "присипки". як наслідок - втрата ментальної рівноваги і впадання в крайнощі, що використовується для маніпуляцій і відводу енергії і уваги.
проста логіка дозволяє не впадати в крайнощі і ставити здорові пріорітети. індивідуальність не спішить солідаризуватись за казна що. але індивідуальності об'єнуються і створюють більше конструктиву, їх зв'язки міцніші і здоровіші, оскільки там працює логіка, там працює розум і опір маніпуляції буде сильнішим і продуманішим.
інтереси розумних власників дозволяють їм не бігти баранами, підскакуючи від радості, що в сусіда Василя згоріла хата і здохла корова, і не збиватись в купу в дрижаках, а об'єднуватись задля продуманих дій. сьогодні прийшли знищити господарство сусіда - завтра прийдуть знищувати твоє.
історичні факти щодо знищення селянських господарств, так зване "розкуркулення", та і навіщо ходити далеко - на прикладі моєї і вашої родини свідчать, що знищуючи економічну підставу розвитку, знищувалась серйозна підвалина національної свідомості, той гумус, який мав стати національною буржуазією, за допомогою якої інші країни увійшли до капіталістичної суспільної формації.
конкретніше:майже всі господарі самі були письменними і вчили дітей у школах. звісно, в цьому класі визрівала українська національна думка, сказати б навіть, інтелектуальний потенціал нації. знищивши господарів як клас, фактично зняли скальп з українського суспільства, який підживлював його матерільно, фізично, ідейно і творчо.
українську мову захищати простіше, ніж економічні свободи. і поки ми не виходимо на вулиці в протесті проти люмпенізації населення, зашморгу на національному дрібному бізнесі, ми більше даємо цей зашморг на собі затягнути.
ставши кріпаками, ми отримаємо вторинним наслідком заборону на використання нашої мови - це уже відбувалось в історії України.
треба насамперед боронити економічні свободи, а мовою достатньо говорити скрізь, і вона нікуди не дінеться, якщо будемо економічно притомні і здатні ворушитись.
я вважаю, що правильно робити так: тільки вишкарлупується якась чергова ідея з законопроектом, треба йти і одразу показувати кулака чи дулю.
проте головна загроза втрати свобод - економічна несвобода.
якщо пригадати війни 20 століття і приходи диктаторів до влади, - скрізь і завжди запорукою відносно легкої узурпації влади були злидні. те саме сталося і з пост-радянськими Росією, Білоруссю і стається з Україною.
але все-таки, бурлєнія говн на ідеологічному грунті сильніші ніж проста логіка самостійної, вірніше, незалежної людської одиниці, власника, індивідуальності, котрих знищували і знищують в українській ментальності, відволікаючи на різні "присипки". як наслідок - втрата ментальної рівноваги і впадання в крайнощі, що використовується для маніпуляцій і відводу енергії і уваги.
проста логіка дозволяє не впадати в крайнощі і ставити здорові пріорітети. індивідуальність не спішить солідаризуватись за казна що. але індивідуальності об'єнуються і створюють більше конструктиву, їх зв'язки міцніші і здоровіші, оскільки там працює логіка, там працює розум і опір маніпуляції буде сильнішим і продуманішим.
інтереси розумних власників дозволяють їм не бігти баранами, підскакуючи від радості, що в сусіда Василя згоріла хата і здохла корова, і не збиватись в купу в дрижаках, а об'єднуватись задля продуманих дій. сьогодні прийшли знищити господарство сусіда - завтра прийдуть знищувати твоє.
історичні факти щодо знищення селянських господарств, так зване "розкуркулення", та і навіщо ходити далеко - на прикладі моєї і вашої родини свідчать, що знищуючи економічну підставу розвитку, знищувалась серйозна підвалина національної свідомості, той гумус, який мав стати національною буржуазією, за допомогою якої інші країни увійшли до капіталістичної суспільної формації.
конкретніше:майже всі господарі самі були письменними і вчили дітей у школах. звісно, в цьому класі визрівала українська національна думка, сказати б навіть, інтелектуальний потенціал нації. знищивши господарів як клас, фактично зняли скальп з українського суспільства, який підживлював його матерільно, фізично, ідейно і творчо.
українську мову захищати простіше, ніж економічні свободи. і поки ми не виходимо на вулиці в протесті проти люмпенізації населення, зашморгу на національному дрібному бізнесі, ми більше даємо цей зашморг на собі затягнути.
ставши кріпаками, ми отримаємо вторинним наслідком заборону на використання нашої мови - це уже відбувалось в історії України.
треба насамперед боронити економічні свободи, а мовою достатньо говорити скрізь, і вона нікуди не дінеться, якщо будемо економічно притомні і здатні ворушитись.