битовоє болєутоляющєє волшебство
зараз настала пора двох ковдр. одну легку ковдру чи плєд треба витягать під ранок, а лягати звечора під легким сатиновим підодіяльніком.
потому шо під ранок чогось зябко.
я не висипалась протягом трьох діб, тому сьогодні спала до 2 дня. хоч лягла вчора о 23. мені краще недоїсти. аніж недоспати. коли я невиспана, я бліда, а очі тьмяніють і втягуються. волосся моє має невиразний колір і прилипа до голови. коли ж я висплюсь, воно чорніє і прівольно стирчить в різні боки. поетому я люблю спати сама і дуже розумію колишніх аристократів, які спали по різних спальнях. чоловік приходив тільки для совокуплєнія в спальню до дружини, а потім знову плентавсь до себе.
коли у мене дуже поганий настрій, я підмальовую очі і одягаю декольте. невзірая на те, що в нього є що втиснути, я дуже рідко це роблю, бо я сором'язлива. у випадках, коли таки декольте напіввідкрите, мущіни в транспорті, стоя наді мной соплять і лізуть в кишені чи починають сіпати барсетками чи газетами шурудя, прикривать пах. оскільки настрій у мене здебільшого гарний, це нудобство я доставляю людям зрідка. мені неловко самій од цього так робиться, що я даю собі зарок прятать вссьо за закритими комірами і ходить во монашєском до скончєнья вєков.
мені стільки разів різні жж-юзері повідомляли, що бачили мене то там то сям, особливо в Пузатій Хаті на Контрактовій, хоч я там і не була, що я вирішила тепер там з'явитись наконєц.
сьогодні нас чогось туди занесло, і о горє їм - у них не було печених сухариків. довелось просто взяти маринованих огірків і мохіто. саме так, разом, дєвочкі - я вам це рекомендую. побачите, як помага.
на першій секунді мого появлєнія я канєшна ловко пішла занять столик побільше і пороскошнєй. якісь поцанчєки сиділи гуртом і пялились в декольте. самий отчаянний з них начав махать мені рукой, тіпо він зі мною знаком і лукаво улибатись. ну, думаю, шельмєц, я тобі щяс покажу. я починаю зі суворой рожей, пилая смущєньєм і гнєвом йти в його напрямку, хоча вопше то я йшла до морсковой помоч їй донести замовлення до столика. поцанцєк сначала благоговєйно пересцяв, а потім дуже оживився, а коли я різко звернула ліворуч од нього, то і даже пріунил. і компанія на нього заулюлюкала.
я не пойму, якого хуя клеїть бабу, яка може і пилающа красотка, але так років на 10 старша так точно. - оно хапай краще мокрощелєй, щоб не були таковиє в недойобі. каждому овощю своя мотига!
второй раз я стала свідком інсценіровки анекдота "вот спустімся і переєбьом всьо стадо". поки морскова ходила по огірки на другий поверх, повз мене прошествував підходящого мені возраста парень небесной краси, ну прям статуя, бог аполон. всьо як я люблю: брюнет, ясний погляд, брови, легка небритість, плечі, руки, губи. я не сільно раззівала варєжку, але взгляд на нього кинула таки - уж больно хорош. за ним ішов якийсь старий, то лі батько, то лі дядько його, що називається со слєдамі билой красоти - бровіщі, усіщі, чуприна, богатирського віда. молодий кивнув на мене і щось тихо сказав старому, а потім почав спускатись вниз по сходах. старий залишився стояти, пильно подивився в мій бік, а потім привітався старосвітськи, уклінно, і коли я сміючись з такой наглості кивнула йому головою, почав гукать молодого обратно, мол чого ти, щяс буде всьо чікіпікі. але я опєшила од такой вальяжності і напустивши на себе суворість погрозила пальцем старому, мовляв не шалі, старий шельма, і повернулась до вікна. він ще постояв, зітхнув і поплентавсь за молодим. аж тут морскова з огірками.
коли ми пожирали огірки, запиваючи їх мохіто, то нам ледь що не аплодувала публіка, состояща з плюгавенького патлатого якогось чи лисуватого чоловіцтва в основном. от дурні. бодай вам один раз ПМС - так ви б і не таке закидували в зєв.
іскуцтво буть женщіной - ето вам не булька з носа! трєпєщітє, гноми.
што мене боліє всього удівляє у взаіменних отношеньях полов, що чомусь дядьки од 35 вічно лізуть до мокрощєлєй, а не до бабів аксептального віку. коли я була у віці мокрощєлі, до мене постійно такі підкатували. звісно, з ними було цікавіше спілкуватись аніж з однолітками, але коли вони воловьї витріщали очі, взалківая плоцкого, доводилось їх кидать і на душі було неприємно. потім вони дзвонили подвивать по телефону, і попадали своїми баритонами на мать мою, яка мені задавала вопроси наче на допиті, а я ні сном ні духом - я тоді ще вопше половую жизь не практикувала, а була весь час якогото хуя під підозрою. коли ж мені стукнуло 22 у мене почався період, що до мене почали підкатувать молодші. і наскільки старше я стаю, їх вік майже не змінюється. шоце токоє? ну, допустім, у них є єблівость, молодоє і упруге тіло, але в голові ні бум-бум. і це, знаєтєлі, дуже захарює. в певний момент, коли ти очікуєш від партнера мудрості, і заспокійливих обіймів, він почина тобі в унісон психувать чи ще упасі боже, тупо ревнувать і робить різні дурощі.
і шо ви думаєте? в мене практично всі бойфренди були хоч на рік, на два, але молодші. ну блядь, як мене це уже захарило.
тепер та ж сама історія, тільки віднедавна накладаються часом якісь загранічні дід-френди, яким лишилось тільки пить кефір і срать на папір. який ужас! щоправда, в них хароший гумор і вони нерідко можуть належно підтримати бесіду і морально. і знають, що за все треба негайно платить. але - от лихо, серед них нема жодного круглого сироти-мільйонера, зовсім без родичів. а то би я ще канєшна подумала - як би я гарнюньо виглядала в чорном траурном декольтірованом платті і (чорне стройніт ктомуже) лімузині з статком в кілька мільйонів, навєщая елітне кладбіще з квітками деякий час (нідєлькі двє).
потому шо під ранок чогось зябко.
я не висипалась протягом трьох діб, тому сьогодні спала до 2 дня. хоч лягла вчора о 23. мені краще недоїсти. аніж недоспати. коли я невиспана, я бліда, а очі тьмяніють і втягуються. волосся моє має невиразний колір і прилипа до голови. коли ж я висплюсь, воно чорніє і прівольно стирчить в різні боки. поетому я люблю спати сама і дуже розумію колишніх аристократів, які спали по різних спальнях. чоловік приходив тільки для совокуплєнія в спальню до дружини, а потім знову плентавсь до себе.
коли у мене дуже поганий настрій, я підмальовую очі і одягаю декольте. невзірая на те, що в нього є що втиснути, я дуже рідко це роблю, бо я сором'язлива. у випадках, коли таки декольте напіввідкрите, мущіни в транспорті, стоя наді мной соплять і лізуть в кишені чи починають сіпати барсетками чи газетами шурудя, прикривать пах. оскільки настрій у мене здебільшого гарний, це нудобство я доставляю людям зрідка. мені неловко самій од цього так робиться, що я даю собі зарок прятать вссьо за закритими комірами і ходить во монашєском до скончєнья вєков.
мені стільки разів різні жж-юзері повідомляли, що бачили мене то там то сям, особливо в Пузатій Хаті на Контрактовій, хоч я там і не була, що я вирішила тепер там з'явитись наконєц.
сьогодні нас чогось туди занесло, і о горє їм - у них не було печених сухариків. довелось просто взяти маринованих огірків і мохіто. саме так, разом, дєвочкі - я вам це рекомендую. побачите, як помага.
на першій секунді мого появлєнія я канєшна ловко пішла занять столик побільше і пороскошнєй. якісь поцанчєки сиділи гуртом і пялились в декольте. самий отчаянний з них начав махать мені рукой, тіпо він зі мною знаком і лукаво улибатись. ну, думаю, шельмєц, я тобі щяс покажу. я починаю зі суворой рожей, пилая смущєньєм і гнєвом йти в його напрямку, хоча вопше то я йшла до морсковой помоч їй донести замовлення до столика. поцанцєк сначала благоговєйно пересцяв, а потім дуже оживився, а коли я різко звернула ліворуч од нього, то і даже пріунил. і компанія на нього заулюлюкала.
я не пойму, якого хуя клеїть бабу, яка може і пилающа красотка, але так років на 10 старша так точно. - оно хапай краще мокрощелєй, щоб не були таковиє в недойобі. каждому овощю своя мотига!
второй раз я стала свідком інсценіровки анекдота "вот спустімся і переєбьом всьо стадо". поки морскова ходила по огірки на другий поверх, повз мене прошествував підходящого мені возраста парень небесной краси, ну прям статуя, бог аполон. всьо як я люблю: брюнет, ясний погляд, брови, легка небритість, плечі, руки, губи. я не сільно раззівала варєжку, але взгляд на нього кинула таки - уж больно хорош. за ним ішов якийсь старий, то лі батько, то лі дядько його, що називається со слєдамі билой красоти - бровіщі, усіщі, чуприна, богатирського віда. молодий кивнув на мене і щось тихо сказав старому, а потім почав спускатись вниз по сходах. старий залишився стояти, пильно подивився в мій бік, а потім привітався старосвітськи, уклінно, і коли я сміючись з такой наглості кивнула йому головою, почав гукать молодого обратно, мол чого ти, щяс буде всьо чікіпікі. але я опєшила од такой вальяжності і напустивши на себе суворість погрозила пальцем старому, мовляв не шалі, старий шельма, і повернулась до вікна. він ще постояв, зітхнув і поплентавсь за молодим. аж тут морскова з огірками.
коли ми пожирали огірки, запиваючи їх мохіто, то нам ледь що не аплодувала публіка, состояща з плюгавенького патлатого якогось чи лисуватого чоловіцтва в основном. от дурні. бодай вам один раз ПМС - так ви б і не таке закидували в зєв.
іскуцтво буть женщіной - ето вам не булька з носа! трєпєщітє, гноми.
што мене боліє всього удівляє у взаіменних отношеньях полов, що чомусь дядьки од 35 вічно лізуть до мокрощєлєй, а не до бабів аксептального віку. коли я була у віці мокрощєлі, до мене постійно такі підкатували. звісно, з ними було цікавіше спілкуватись аніж з однолітками, але коли вони воловьї витріщали очі, взалківая плоцкого, доводилось їх кидать і на душі було неприємно. потім вони дзвонили подвивать по телефону, і попадали своїми баритонами на мать мою, яка мені задавала вопроси наче на допиті, а я ні сном ні духом - я тоді ще вопше половую жизь не практикувала, а була весь час якогото хуя під підозрою. коли ж мені стукнуло 22 у мене почався період, що до мене почали підкатувать молодші. і наскільки старше я стаю, їх вік майже не змінюється. шоце токоє? ну, допустім, у них є єблівость, молодоє і упруге тіло, але в голові ні бум-бум. і це, знаєтєлі, дуже захарює. в певний момент, коли ти очікуєш від партнера мудрості, і заспокійливих обіймів, він почина тобі в унісон психувать чи ще упасі боже, тупо ревнувать і робить різні дурощі.
і шо ви думаєте? в мене практично всі бойфренди були хоч на рік, на два, але молодші. ну блядь, як мене це уже захарило.
тепер та ж сама історія, тільки віднедавна накладаються часом якісь загранічні дід-френди, яким лишилось тільки пить кефір і срать на папір. який ужас! щоправда, в них хароший гумор і вони нерідко можуть належно підтримати бесіду і морально. і знають, що за все треба негайно платить. але - от лихо, серед них нема жодного круглого сироти-мільйонера, зовсім без родичів. а то би я ще канєшна подумала - як би я гарнюньо виглядала в чорном траурном декольтірованом платті і (чорне стройніт ктомуже) лімузині з статком в кілька мільйонів, навєщая елітне кладбіще з квітками деякий час (нідєлькі двє).