трохи дьогтю умнякового
Попередній псот з ілюстрацієй я написала для того, щоб сообщить: в журнал Країна (доволі давнішній, тижні зо два тому) Андрухович в колонку написав про свій сон: про то шо йому сниться, в числі кількох повторяющіхся снів, шо він з снайперською гвинтівкою сидить в засідці з метою усунути "вайлуватого" очільника уряду, який проводить діяльність проти своєї держави.
(поцанчєків з тонкой душевной організацієй, яким "болить душа" од таких псотів прохання очко в ізюм не жжимать, я закони знаю).
сон фонтастічєскій канешна, но висновок очевидний.
уявімо шо Андрухович сидить таки в засідці, крім того він мєтко стріляє, а даже рєзво Бондар і почіє молоді поети не обісцяли ляжки підносять йому патрони. І скажімо, вони достіглі целі - мішень вцілено. Спасіба, молоцци.
Але подивіться на "громаду", заради якої пацани какбе відкинули тиснути по клаві і зачаїлись на даху з гвинтівкою. Її пересічні представники, які світячи голою сракою з діда-прадіда, в своєму кріпацькому лою мізерного ума, як ні в чом не бувало живуть по принципу "наєбі бліжнєво своєво", а золоте правило "смотрі сєбя нє наєбі" упорно не учать, - чи вони не потягнуть те саме лайно в ту саму дірочку? Одні, посасуя пиво і смокчучи цигарку будуть на корточках сидіть з сємками на раєнє, слухаючи Потапа і Настю ілі ше якусь поєбєнь, інші, "пурєдні парахфіяни" з не менш дебільними обличчами, за законами локальної моди, одягши вишиванку будуть хлопотать єблом на День Незалежності, якої фактично немає, ізображая рвєніє і патріотизм, - я мовляв, роблю всьо! - і кстаті, подивіться, яка заєбата у мене вишиванка - од тети лишилась, ще за Франца-Йосипа.
У випадку удачі у сні Андруховича - ніщо у формулі не зміниться, бо той постійний зловісний "ікс", на який все в кінці множиться - дорівнює нулю. Треба щоби цей ікс змінився хоча б на одиницю і множення змінилось на ділення.
Не терпи уєбанства на своєму, хоча б маленькому рівні, ворушись, а далі як буде. - Добре, щоб це заклинання снилось нам щоночі, усім, як дежавю.
А в Українському Тижні Оксана Пахльовська констатувала все без зайвого геройського пафоса, коротко і ясно. І дала маячок. Без езотерики, снів, тароку і віщуваннь.
(поцанчєків з тонкой душевной організацієй, яким "болить душа" од таких псотів прохання очко в ізюм не жжимать, я закони знаю).
сон фонтастічєскій канешна, но висновок очевидний.
уявімо шо Андрухович сидить таки в засідці, крім того він мєтко стріляє, а даже рєзво Бондар і почіє молоді поети не обісцяли ляжки підносять йому патрони. І скажімо, вони достіглі целі - мішень вцілено. Спасіба, молоцци.
Але подивіться на "громаду", заради якої пацани какбе відкинули тиснути по клаві і зачаїлись на даху з гвинтівкою. Її пересічні представники, які світячи голою сракою з діда-прадіда, в своєму кріпацькому лою мізерного ума, як ні в чом не бувало живуть по принципу "наєбі бліжнєво своєво", а золоте правило "смотрі сєбя нє наєбі" упорно не учать, - чи вони не потягнуть те саме лайно в ту саму дірочку? Одні, посасуя пиво і смокчучи цигарку будуть на корточках сидіть з сємками на раєнє, слухаючи Потапа і Настю ілі ше якусь поєбєнь, інші, "пурєдні парахфіяни" з не менш дебільними обличчами, за законами локальної моди, одягши вишиванку будуть хлопотать єблом на День Незалежності, якої фактично немає, ізображая рвєніє і патріотизм, - я мовляв, роблю всьо! - і кстаті, подивіться, яка заєбата у мене вишиванка - од тети лишилась, ще за Франца-Йосипа.
У випадку удачі у сні Андруховича - ніщо у формулі не зміниться, бо той постійний зловісний "ікс", на який все в кінці множиться - дорівнює нулю. Треба щоби цей ікс змінився хоча б на одиницю і множення змінилось на ділення.
Не терпи уєбанства на своєму, хоча б маленькому рівні, ворушись, а далі як буде. - Добре, щоб це заклинання снилось нам щоночі, усім, як дежавю.
А в Українському Тижні Оксана Пахльовська констатувала все без зайвого геройського пафоса, коротко і ясно. І дала маячок. Без езотерики, снів, тароку і віщуваннь.