la vie en rose
є люди,я кі з'являються завжди в той самий момент. в саме той. саме так.
була сьогодні в гостях в Бурковської. тільки людина, яка пережила злидні молодості, але не є злидарем по натурі, може робити життя інших миттю жизні в рожевому світлі.
по мене Бурковська прислала машину - з кондиціонером. я думала про те, шо одіть, - до хорошої подруги, ще й доброй волшебніци, як в сущності і ти, завжди їдеш як на побачення.
тому в особєнне платтьо увібралась, кольору вечорів Буенос-Айреса, Боргесівської Аргентини.
що в Юлі є удівітєльного - якась льохкость, яка навіть на останньому місяці вагітності заражає і проймає світлом інших, не дуже вагітних ). і так з усім. нема дурощів молодості, які могли б бути ще в 25 річної дівчини, а є щира вєсєлость. є тонкість, тактовність, чутливість і глибина - не робити деструкцій, а конструювати світ, привносити в нього тепло в холод і прохолоду легенького вітерця з моря в спеку. хотіла б я бути такою в мої 25.
ну якщо буденніше - в Бурковської уютно в домі на Подолі, величезний простір, премілиє етажерки з книгами, величезне, схоже на гінекологічне чи шото едакоє крісло для медитацій, крісло-мішок, зручнішого я не торкалась. превесєлий мопс, в якого є гумовий пєтушег. кидаєш пєтушка - мопс його приносить. Бурковська вміє якось так нетривіально одягатись, як доступно тільки справді аристократкам і селебрітіз з гарним смаком. К стиду, я більш консервативна, і не купила би тих речей шо на ній мені так подобаються, бо зазвичай на таке не дивлюсь і не помічаю. звідкіля цей тонкий смак у дівчини з сумського райцентру?
Бурковська уміє вибирати таку ковбасу, що неможливо нею не набитись під зав'язку, і без хліба, і без помідорів - сама по собі смачна і натуральна.
о сінхронності годі і говорить. я довго придивлялась, і не хотіла помилитись, але Бурковську я читаю як саму себе. тільки в її жж я так само регочу, як читаючи деякі свої записи з минулого. багато людей набирались моїх слівець, дехто намагався копіювати, але Бурковська просто десь сьорбає з того самого джерела, от в чом суть.
а ще у мене є головний безпомилковий козир: я хотіла придбать у сьогоднішньої іменинниці, Тоні Малєй, ключніцу. мені подобається тоніна робота і енергетика. з грошима, часом і ключами, а ще з місцем, куда її повісить, у мене було не дуже, і я подумала, ну цей раз я пас - Бурковська купе. подумала так і пішла спати.
і шо ви думаєте: прихожу до Бурковськой, - ключніца тоніна в неї. не впадеш лі тут вахує? адже я їй про це ні слова не казала. от яке волшебство - не пропйош, не проїбеш, закопай у землю - по нєбу полєтіт.
і Бурковська уміє так розсмішить або дати таку пораду, від якої волосся ворушиться і змінюється життєва позиція. од такої людини несеш, крім подарованих книжок, якусь благодать.
я їхала в машині (оп'ять з кондиціонером) додому, як після курорта. пріподупавші у мене було сили і оптімізм відновились, я почуяла себе багатою, легкою, молодою і ісполнєнной веселого вєтєрка в голові, як в самой раннєй юності.
карочє, якась la vie en rose у мене тепер! трєпєщітє!
хотіла по старушечьї всплакнуть розчулено в таксі, потому шо не зря я торувала і поливала ниву. добрі волшебніци поповнюють клуб. а голого короля все видніше.
і хай буде так, алелуйа
а востальном я хочу сказать, що найкращих людей свого життя я зустріла тут, в жж. Ольо, нам є на кого жж лишить, єслі шо.
прєдадімса покою ми блаженно і з почуттям виконаного.
всіх, хто чує зов чюткості і доброго волшебства за сім благословляю.
була сьогодні в гостях в Бурковської. тільки людина, яка пережила злидні молодості, але не є злидарем по натурі, може робити життя інших миттю жизні в рожевому світлі.
по мене Бурковська прислала машину - з кондиціонером. я думала про те, шо одіть, - до хорошої подруги, ще й доброй волшебніци, як в сущності і ти, завжди їдеш як на побачення.
тому в особєнне платтьо увібралась, кольору вечорів Буенос-Айреса, Боргесівської Аргентини.
що в Юлі є удівітєльного - якась льохкость, яка навіть на останньому місяці вагітності заражає і проймає світлом інших, не дуже вагітних ). і так з усім. нема дурощів молодості, які могли б бути ще в 25 річної дівчини, а є щира вєсєлость. є тонкість, тактовність, чутливість і глибина - не робити деструкцій, а конструювати світ, привносити в нього тепло в холод і прохолоду легенького вітерця з моря в спеку. хотіла б я бути такою в мої 25.
ну якщо буденніше - в Бурковської уютно в домі на Подолі, величезний простір, премілиє етажерки з книгами, величезне, схоже на гінекологічне чи шото едакоє крісло для медитацій, крісло-мішок, зручнішого я не торкалась. превесєлий мопс, в якого є гумовий пєтушег. кидаєш пєтушка - мопс його приносить. Бурковська вміє якось так нетривіально одягатись, як доступно тільки справді аристократкам і селебрітіз з гарним смаком. К стиду, я більш консервативна, і не купила би тих речей шо на ній мені так подобаються, бо зазвичай на таке не дивлюсь і не помічаю. звідкіля цей тонкий смак у дівчини з сумського райцентру?
Бурковська уміє вибирати таку ковбасу, що неможливо нею не набитись під зав'язку, і без хліба, і без помідорів - сама по собі смачна і натуральна.
о сінхронності годі і говорить. я довго придивлялась, і не хотіла помилитись, але Бурковську я читаю як саму себе. тільки в її жж я так само регочу, як читаючи деякі свої записи з минулого. багато людей набирались моїх слівець, дехто намагався копіювати, але Бурковська просто десь сьорбає з того самого джерела, от в чом суть.
а ще у мене є головний безпомилковий козир: я хотіла придбать у сьогоднішньої іменинниці, Тоні Малєй, ключніцу. мені подобається тоніна робота і енергетика. з грошима, часом і ключами, а ще з місцем, куда її повісить, у мене було не дуже, і я подумала, ну цей раз я пас - Бурковська купе. подумала так і пішла спати.
і шо ви думаєте: прихожу до Бурковськой, - ключніца тоніна в неї. не впадеш лі тут вахує? адже я їй про це ні слова не казала. от яке волшебство - не пропйош, не проїбеш, закопай у землю - по нєбу полєтіт.
і Бурковська уміє так розсмішить або дати таку пораду, від якої волосся ворушиться і змінюється життєва позиція. од такої людини несеш, крім подарованих книжок, якусь благодать.
я їхала в машині (оп'ять з кондиціонером) додому, як після курорта. пріподупавші у мене було сили і оптімізм відновились, я почуяла себе багатою, легкою, молодою і ісполнєнной веселого вєтєрка в голові, як в самой раннєй юності.
карочє, якась la vie en rose у мене тепер! трєпєщітє!
хотіла по старушечьї всплакнуть розчулено в таксі, потому шо не зря я торувала і поливала ниву. добрі волшебніци поповнюють клуб. а голого короля все видніше.
і хай буде так, алелуйа
а востальном я хочу сказать, що найкращих людей свого життя я зустріла тут, в жж. Ольо, нам є на кого жж лишить, єслі шо.
прєдадімса покою ми блаженно і з почуттям виконаного.
всіх, хто чує зов чюткості і доброго волшебства за сім благословляю.