проповєді увєровавших
вчора мені додому подзвонила якась Татьяна. вона сказала що обзвонює усіх сусідів нашого під'їзду і поцікавилась чи маю я декілька хвилин, щоби вона зі мной койшо обговорила. нещодавно в нашому під'їзді були збори з приводу консьєржок, на які я не ходила, то ж я сказала шо ок, маю кілька хвилин. тоді вона радісно пита: "наверноє, ви согласітєсь, что многім соврємєнним сємьям нє хватаєт..." я кажу, стоп. це сєтєвой моркєтєнх? вона каже ну, нє совсєм, я планіровала с вамі поговоріть о біблії. я кажу чудєсно, але я сама вмію її читати, давайтє поговорім о чьомлібо другом, наприклад о пророкє Мухаммадє, тим більше я нещодавно прийняла іслам. Татьяна промовила дрогнувшим голосом шото типу "спасіба-пажалуста-дасвіданья" і кинула трубку.
я собі забезпечила прємного майбутнього спокійного життя без Татьяни)