послання від тих, ким ми стаємо до тих, ким стати ми б могли

[zzzulfiya]

1. людська доля, як водяна піна за човном. її можна читати тільки з майбутнього у минуле. проте, більшість людей намагаються фантазувати, шельмувати з самими собою, наче гадалка, трактуючи все на свою користь, щоби не здуріти від розпачу. вони ловлять вас своєю старечою рукою, і вам стає душно і хочеться вибігти геть від їх спогадів. у них теж в

Comments

[boussa]

ой дуже гарне послання, ви знаєте оце прочитала не дуже зрозуміла - але в мене таке часто, потім прочитала заголовок ще раз і збагнула....
тут мені згадуєтся оце "все що не робиться - робится на краще" - гарно, та ні Ленкін тато сказва колись, що це девіз невдахи воно так і є...я дуже часто думаю що так я б мабуть так і зробила в свому житті як і є, та ні насправді це дуже погано - треба до себе ставитись критичніше - є багато речей які треба було зробити інакше ...отак сижу і думаю а якби Артур, а якби Магістерка, а якби не той поїзд...але дуже часто замість того аби критично кинути погляд і зробити висновки я десь замріююсь і вимальовую собі неймовірні сценарії моїх можливих я - це весело:)

[zzzulfiya]

я помітила код "москваслєзамнєвєріт": кожна жінка, яка чогось самостійно добилась у житті, зробила це найчастіше назло чоловікові, який її кинув.)

[boussa]

о НАЙН! - це якась неправда!!!! є мабуть жінки які так роблять - але це мабуть до себе любимо недостатньо люблять:)

[zzzulfiya]

шо не кажи, а такий поштовх стимулює найкраще - по собі знаю.

от нема в мене такого досвіду

[boussa]

не знаю мене мабуть мало кидали, тільки одного разу і любовю не пахло(тай хлопчик це все дуже акуратно зробив з божевільним поясненням що це все через релігію і його родину:)))) по ідеї і єдине до чого мене стимулювало це так те що я почала думати про інших, про тих з якими я нахабно поводилась, ну може ще до сліз:) - я плакал і страждала і відчувала себе дорослою:)))