срам
Вкотре Нобелівський Комітет з літератури довів, що він - купка заполітизованих упереджених дебілів-маргіналів.
Я нарешті домучила книжку нобелівського лавреата Орхана Памука, аби остаточно переконатись в тому, що нічого ліпшого за "Стамбул: місто спогадів" він уже не напише. На контрасті з цим так званим нобелівським пейсатілєм мимоволі починаєш поважати Коельйо: як не за розум чи талант, так бодай за порівняну лаконічність.
"Музей невинності" - натужно вимастурбувана сентиментальна хуйня, вигадана хворобливим маразматичним імпотентом, дуже шкодую про втрачений час і 45 гривень, за які можна купити величеньку курку.
тьху.
Я нарешті домучила книжку нобелівського лавреата Орхана Памука, аби остаточно переконатись в тому, що нічого ліпшого за "Стамбул: місто спогадів" він уже не напише. На контрасті з цим так званим нобелівським пейсатілєм мимоволі починаєш поважати Коельйо: як не за розум чи талант, так бодай за порівняну лаконічність.
"Музей невинності" - натужно вимастурбувана сентиментальна хуйня, вигадана хворобливим маразматичним імпотентом, дуже шкодую про втрачений час і 45 гривень, за які можна купити величеньку курку.
тьху.