от внєзапних соїтій я стал подозрітєльно мнітєлєн (с) Альберт Іорданов, поет-ерофутурист
Мені в принципі немає що сказати, не цитувати ж свої давні пости про необхідність використання технологій у відповідь на технології легітимізації пограбування і поневолення, про "опозицію з соізволєнія", про подвійні стандарти єврочиновництва, яке уже давно могло би Україні допомогти повиводить бліх санкцією на блокування рахунків і арешти активів і нерухомості пост-сокових клептоманів-олігархів, які не дивно, що торгуються з ними, як на привозі, бо і ті вичікували "авось" вийде домовитись з тупими багатими лохами зі Сходу, багато ще про що - це уже тепер кожен на кожному кутку повторює, пущена думка прийшла нарешті в голови, - це добре.
Скажу дещо очевидне, водночас про що ніхто не говорить і не думає.
Я бачу тих самих "лідерів" опіній, рука руку миє і тягне. Скрипін тягне Наєма, Наєм Скрипіна, Сколоенко - Даниленко, Луценко - Соболєв, Чорновол Таню - так взагалі треба освідєтєльствовать, як висловився один фейсбук-юзер. Немає нових облич в журналістиці, в пулі експертів, опініон мейкерів. Я дуже розчарована тим, що Наталка Соколенко пизділа з Романом Скрипіним цілу годину про те, як краще збирать гроші на проекти громрадіо і громтв. Це важливо, коли в країні сцуко, майдан, попри те, що всі журналісти до того кричали що "ніхто не вийде". А як вийшли, то зразу з'являються ініціатори (Мустафа Наєм) і польові командири (Ігор Луценко і Єгор Соболєв).
А Семесюк сказав п'ять речень - блискучих, які звучали як одкровення серед цього плину жованого-пережованого, але п'ять хвилин - і з ним попрощались. Потім якийсь Хитряк, актор з Німеччини, куди він звідси виїхав "бо важко тут було", блядь - тут не було легко і не буде зараз, раптом там - увєрував і приїхав начитувать патріотичні речитативи, і дві години він сидів з лубяними очима, а його як прибульця з іншої галактики чи папуаса, який дрота не бачив, розпитували "чи побачив він лідерів на майдані". А все тому, що Таня Даниленко відтягувала свой конєц момент для включення свого милого - Мустафи Найєма (знову!) на інсценуванні придушення владою жопо-зиції на ефірі Шустєра. Ах, як жаль, в самом дєлі, що їм не дали сказати слова - це так поміняло би собитія, блеадь. До речі, кажуть, що Таня має дитину від Каськіва. Дівчина покохала і народила од Каськіва, як тільки Каськіва запросили в Раду. Ну, романтика помаранчевих барикад, що сказать! Щоправда, Каськів був одружений. Від Каськіва у Тетяни дитина і бмв купер. Але раптом вона "прозріла" - це людина не тих цінностей! Фу. Полюбила Таня Мустафу, в якого десь теж є жінка і дитина. Слухайте, може я вижила з розуму, але що в цьому "опозиційного" і "високопрофесійного"? Це звичайний конформізм і баб'я алчность. Про які стандарти "честі" в професії можна говорити, якщо в журналістських колах це знають?
Немає і не може буть професійних журналістів в сучасній Україні, такій як є, режимній, зачумленій бєсами і беспамяцтвующіми, з честю і репутацією з тієї причини, що політичні журналісти працюють "собакою таксою на полюванні". Ті, що уже визріли до рівня шеф-редактора, не перетворившись в нудного адміністратора, навіть переросли рівень в силу ще молодості, спритності і завдяки технічній грамотності, - тих не влаштовує життя на гонорар і собача штовханина з вулиці у офіс, вони хочуть заробляти більше і здатні самі знаходити матеріал, без вказівки редакції з дев'ятої і до ночі в офісі напівголодні. Але в своєму "вільному" полюванні на тушку політиків (вибачте, я згодна з Семесюком, що політики немає, є зажравшиєся гопніки) політгопників, вони мусять і самі лишитися цілі, і лисицю в норі гнати, хоч трохи потріпавши за хвоста. А це її, лисиці територія. В цих умовах вони розуміють, що їх ніхто не захистить, ніякий читач, який писав любєзния коментарі і ручку віртуально потискав, не вийде з плакатиком "де подівся журналіст такий-то?", - надія тільки на своїх, з ким обмінювались халтуркой, що піднімуть питання. Ось тому вони такі сплочонні, і тому вони звикли, розраховуючи тільки на власну спритність в лисячій норі, діяти у власних інтересах, маніпулювати аудиторією, як добрі жонглери, але не служити їй. І іншого від них не варто чекати. Бо вони хоч і знають один про одного всякий бруд, будуть міцно триматись купки, бо поодинці їх швидко викинуть в утіль або ще й скалічать. Проте треба ж комусь тримати їх в тонусі, аби вони самі не сильно увірували в свою перфектність - так і лисиця їх в норі просто зжере, як піццу з доставкою додому.
Роман Нєдзєльський приходив закликати мене не гнать на Руслану Лижичко і не буть столь категоричною. Але якщо я не триматиму вас в тонусі, любі конформісти, які "принципи" тримають десь дуже глибоко в серці, а дупу дуже близько до дохідного теплого місця на центральних телеканалах, вас з'їдять швидше, і не лисиці, а тхорі.
Скажу дещо очевидне, водночас про що ніхто не говорить і не думає.
Я бачу тих самих "лідерів" опіній, рука руку миє і тягне. Скрипін тягне Наєма, Наєм Скрипіна, Сколоенко - Даниленко, Луценко - Соболєв, Чорновол Таню - так взагалі треба освідєтєльствовать, як висловився один фейсбук-юзер. Немає нових облич в журналістиці, в пулі експертів, опініон мейкерів. Я дуже розчарована тим, що Наталка Соколенко пизділа з Романом Скрипіним цілу годину про те, як краще збирать гроші на проекти громрадіо і громтв. Це важливо, коли в країні сцуко, майдан, попри те, що всі журналісти до того кричали що "ніхто не вийде". А як вийшли, то зразу з'являються ініціатори (Мустафа Наєм) і польові командири (Ігор Луценко і Єгор Соболєв).
А Семесюк сказав п'ять речень - блискучих, які звучали як одкровення серед цього плину жованого-пережованого, але п'ять хвилин - і з ним попрощались. Потім якийсь Хитряк, актор з Німеччини, куди він звідси виїхав "бо важко тут було", блядь - тут не було легко і не буде зараз, раптом там - увєрував і приїхав начитувать патріотичні речитативи, і дві години він сидів з лубяними очима, а його як прибульця з іншої галактики чи папуаса, який дрота не бачив, розпитували "чи побачив він лідерів на майдані". А все тому, що Таня Даниленко відтягувала свой конєц момент для включення свого милого - Мустафи Найєма (знову!) на інсценуванні придушення владою жопо-зиції на ефірі Шустєра. Ах, як жаль, в самом дєлі, що їм не дали сказати слова - це так поміняло би собитія, блеадь. До речі, кажуть, що Таня має дитину від Каськіва. Дівчина покохала і народила од Каськіва, як тільки Каськіва запросили в Раду. Ну, романтика помаранчевих барикад, що сказать! Щоправда, Каськів був одружений. Від Каськіва у Тетяни дитина і бмв купер. Але раптом вона "прозріла" - це людина не тих цінностей! Фу. Полюбила Таня Мустафу, в якого десь теж є жінка і дитина. Слухайте, може я вижила з розуму, але що в цьому "опозиційного" і "високопрофесійного"? Це звичайний конформізм і баб'я алчность. Про які стандарти "честі" в професії можна говорити, якщо в журналістських колах це знають?
Немає і не може буть професійних журналістів в сучасній Україні, такій як є, режимній, зачумленій бєсами і беспамяцтвующіми, з честю і репутацією з тієї причини, що політичні журналісти працюють "собакою таксою на полюванні". Ті, що уже визріли до рівня шеф-редактора, не перетворившись в нудного адміністратора, навіть переросли рівень в силу ще молодості, спритності і завдяки технічній грамотності, - тих не влаштовує життя на гонорар і собача штовханина з вулиці у офіс, вони хочуть заробляти більше і здатні самі знаходити матеріал, без вказівки редакції з дев'ятої і до ночі в офісі напівголодні. Але в своєму "вільному" полюванні на тушку політиків (вибачте, я згодна з Семесюком, що політики немає, є зажравшиєся гопніки) політгопників, вони мусять і самі лишитися цілі, і лисицю в норі гнати, хоч трохи потріпавши за хвоста. А це її, лисиці територія. В цих умовах вони розуміють, що їх ніхто не захистить, ніякий читач, який писав любєзния коментарі і ручку віртуально потискав, не вийде з плакатиком "де подівся журналіст такий-то?", - надія тільки на своїх, з ким обмінювались халтуркой, що піднімуть питання. Ось тому вони такі сплочонні, і тому вони звикли, розраховуючи тільки на власну спритність в лисячій норі, діяти у власних інтересах, маніпулювати аудиторією, як добрі жонглери, але не служити їй. І іншого від них не варто чекати. Бо вони хоч і знають один про одного всякий бруд, будуть міцно триматись купки, бо поодинці їх швидко викинуть в утіль або ще й скалічать. Проте треба ж комусь тримати їх в тонусі, аби вони самі не сильно увірували в свою перфектність - так і лисиця їх в норі просто зжере, як піццу з доставкою додому.
Роман Нєдзєльський приходив закликати мене не гнать на Руслану Лижичко і не буть столь категоричною. Але якщо я не триматиму вас в тонусі, любі конформісти, які "принципи" тримають десь дуже глибоко в серці, а дупу дуже близько до дохідного теплого місця на центральних телеканалах, вас з'їдять швидше, і не лисиці, а тхорі.