продовження думки
Що первинне - світогляд, що творить затишне середовище, чи середовище, яке творить здоровий світогляд - запитує lluvia_ol
Вчора я читала восторгі щодо українців португальського діяча: Председатель Совета содействия внешнеэкономической деятельности Португалии Франсишку ван Зеллер об Украинцах:
"...И вдруг 15 лет тому назад к нам начали приезжать украинцы. Они - абсолютно другие. Их образование выше, чем у наших граждан, они хорошо выглядят, хорошо одеты, чистоплотны, здоровы, доброжелательны. Они сами ищут жилье, работу. Они хотят учиться и зачастую за полгода овладевают, причем очень прилично, португальским языком. Как правило, их дети - лучшие в классе. Вначале к украинцам со стороны других иммигрантов отношение было враждебное, хотя бы потому, что украинцы забирали у них работу из-под носа. Это раньше. Теперь уже и португальцам, и другим иммигрантам ясно: украинцы - высококвалифицированная сила, они все чаще находят работу по специальности, подтверждают свои дипломы. Много врачей, архитекторов, инженеров из Украины влились в португальское общество на равных. К примеру, Фонд Гульбенкяна организовал программу по переподготовке врачей-иммигрантов. Так вот, из 120 человек, которые прошли переподготовку, 109 - выходцы из Украины… У нас бытует такой анекдот, такая притча. Если на каком-то сельхозпредприятии поломался трактор, то наш мастер скажет: «Трактор пора отправлять на металлолом». А украинец, работающий где-то рядом, подойдет, повозится, и трактор вновь заработает. Причем этот парень с умными руками не только в тракторах разбирается, а может починить телевизор, компьютер, стиральную машину. И таких умельцев у вас - каждый второй. Мы уже к этому привыкли… Украинцы выпускают три газеты, построили супермаркеты, где продают свои традиционные товары, открыли субботние и воскресные школы, где их дети, занимаясь вместе с нашими детьми в португальских школах, могут в выходные дни изучать родной язык. Все это украинцы сделали сами. Важно и то, что они, в отличие от выходцев из Африки, не стремятся жить только в больших городах. Готовы трудиться на земле, обрабатывать ее и поэтому расселены по всей стране. Интересен такой факт: многие португальцы уезжают за границу (за пределами страны живет 5 млн. человек) и там готовы принять другое гражданство. Украинцы же, наоборот, в подавляющем большинстве остаются гражданами своей страны и португальское гражданство не принимают. Очень хорошие, порядочные люди, не создают проблем португальцам и поэтому успешно интегрируются в наше общество».
і думала: як здатні до самоорганізації і асиміляції, швидкого перетворення до нормального суспільного життя українці, якщо вони потрапляють в середовище, де є база*. це пояснюється кількома причинами - найперше, українці винахідливі. першість по корупції і вишуканість корупційних схем свідчать про це. зате нерозбірливі в моральних позиціях вибору, про які я вирішила написати окремо. друге, в іншій країні, розраховуючи на самих себе, вилізши із гіршої трясовини вдома, вони проявляють максимум рєзвості, аби вкорінитись і знайти роботу, і працюють старанно. і основне - це якнайкраще показує, наслідки страшної нищівної диверсії - ідеологічно, економічно, антропологічно, - ці ментальні хвороби і дезорієнтація методично втілював і продовжує втілювати совок і русскій мірЪ - нас понівечено, і наголошую - процес триває і досі, хоча створюється ілюзія, ніби українці не можуть самі розібратись, хоч є незалежність. В Португалії і Італії не діє п'ята колона, тому вибиті пазли швиденько стають в свідомості українця по місцях. не у всіх, звісно, але в більшості випадків.насправді це фікція - я побачила це наочно на прикладі сусідньої Латвії, де також діє п'ята колона - там країна малюсінька, тому все це кидається одразу у вічі більше, а у нас дещо розпорошено.
*база - під цим поняттям я маю на увазі елементарні світоглядні платформи, спрямовані на здорову оцінку власних і чужих дій і прагнення творити благо, не підтримувать зла, - достатні для ефективної соціальної взаємодії індивідуумів
Відтак, де немає бази - там за наявності бази в середовища, середовище творить здоровий світогляд, де є база - твориться середовище. Наведу приклад. Навпроти мого будинку будка ремонту взуття. Невеличка дощата хатинка, де сидить два, часом три майстра. Ціни помірні, віконечко світиться допізна - якісна робота спонукає людей з району приносити лагодити взуття саме туди. Ранньої весни вони повісили електронне табло-вивіску, як зійшли сніги, огородили будку невеличким парканчиком, поклали плити, позамітали. Одного дня я побачила картину, яка мене розчулила - чоботяр у фартуху (років 30-35) сидить навпочіпки, і огрубілими своїми лапами висаджує квіти, - робить перед будкою клумбу. Я подумала - ось, - здорова база, і нікуди це не забереш - може в нього за плечима ПТУ, а той відсидка, але є здорове прагнення поліпшувати територію довкола, а не тільки покращувати власний добробут. Внаслідок жари трава і квіти сохнуть, то тепер я бачу час від часу його з здоровенною старою лійкою - він старанно поливає маленьку клумбочку. Розумієте?
Вчора я читала восторгі щодо українців португальського діяча: Председатель Совета содействия внешнеэкономической деятельности Португалии Франсишку ван Зеллер об Украинцах:
"...И вдруг 15 лет тому назад к нам начали приезжать украинцы. Они - абсолютно другие. Их образование выше, чем у наших граждан, они хорошо выглядят, хорошо одеты, чистоплотны, здоровы, доброжелательны. Они сами ищут жилье, работу. Они хотят учиться и зачастую за полгода овладевают, причем очень прилично, португальским языком. Как правило, их дети - лучшие в классе. Вначале к украинцам со стороны других иммигрантов отношение было враждебное, хотя бы потому, что украинцы забирали у них работу из-под носа. Это раньше. Теперь уже и португальцам, и другим иммигрантам ясно: украинцы - высококвалифицированная сила, они все чаще находят работу по специальности, подтверждают свои дипломы. Много врачей, архитекторов, инженеров из Украины влились в португальское общество на равных. К примеру, Фонд Гульбенкяна организовал программу по переподготовке врачей-иммигрантов. Так вот, из 120 человек, которые прошли переподготовку, 109 - выходцы из Украины… У нас бытует такой анекдот, такая притча. Если на каком-то сельхозпредприятии поломался трактор, то наш мастер скажет: «Трактор пора отправлять на металлолом». А украинец, работающий где-то рядом, подойдет, повозится, и трактор вновь заработает. Причем этот парень с умными руками не только в тракторах разбирается, а может починить телевизор, компьютер, стиральную машину. И таких умельцев у вас - каждый второй. Мы уже к этому привыкли… Украинцы выпускают три газеты, построили супермаркеты, где продают свои традиционные товары, открыли субботние и воскресные школы, где их дети, занимаясь вместе с нашими детьми в португальских школах, могут в выходные дни изучать родной язык. Все это украинцы сделали сами. Важно и то, что они, в отличие от выходцев из Африки, не стремятся жить только в больших городах. Готовы трудиться на земле, обрабатывать ее и поэтому расселены по всей стране. Интересен такой факт: многие португальцы уезжают за границу (за пределами страны живет 5 млн. человек) и там готовы принять другое гражданство. Украинцы же, наоборот, в подавляющем большинстве остаются гражданами своей страны и португальское гражданство не принимают. Очень хорошие, порядочные люди, не создают проблем португальцам и поэтому успешно интегрируются в наше общество».
і думала: як здатні до самоорганізації і асиміляції, швидкого перетворення до нормального суспільного життя українці, якщо вони потрапляють в середовище, де є база*. це пояснюється кількома причинами - найперше, українці винахідливі. першість по корупції і вишуканість корупційних схем свідчать про це. зате нерозбірливі в моральних позиціях вибору, про які я вирішила написати окремо. друге, в іншій країні, розраховуючи на самих себе, вилізши із гіршої трясовини вдома, вони проявляють максимум рєзвості, аби вкорінитись і знайти роботу, і працюють старанно. і основне - це якнайкраще показує, наслідки страшної нищівної диверсії - ідеологічно, економічно, антропологічно, - ці ментальні хвороби і дезорієнтація методично втілював і продовжує втілювати совок і русскій мірЪ - нас понівечено, і наголошую - процес триває і досі, хоча створюється ілюзія, ніби українці не можуть самі розібратись, хоч є незалежність. В Португалії і Італії не діє п'ята колона, тому вибиті пазли швиденько стають в свідомості українця по місцях. не у всіх, звісно, але в більшості випадків.насправді це фікція - я побачила це наочно на прикладі сусідньої Латвії, де також діє п'ята колона - там країна малюсінька, тому все це кидається одразу у вічі більше, а у нас дещо розпорошено.
*база - під цим поняттям я маю на увазі елементарні світоглядні платформи, спрямовані на здорову оцінку власних і чужих дій і прагнення творити благо, не підтримувать зла, - достатні для ефективної соціальної взаємодії індивідуумів
Відтак, де немає бази - там за наявності бази в середовища, середовище творить здоровий світогляд, де є база - твориться середовище. Наведу приклад. Навпроти мого будинку будка ремонту взуття. Невеличка дощата хатинка, де сидить два, часом три майстра. Ціни помірні, віконечко світиться допізна - якісна робота спонукає людей з району приносити лагодити взуття саме туди. Ранньої весни вони повісили електронне табло-вивіску, як зійшли сніги, огородили будку невеличким парканчиком, поклали плити, позамітали. Одного дня я побачила картину, яка мене розчулила - чоботяр у фартуху (років 30-35) сидить навпочіпки, і огрубілими своїми лапами висаджує квіти, - робить перед будкою клумбу. Я подумала - ось, - здорова база, і нікуди це не забереш - може в нього за плечима ПТУ, а той відсидка, але є здорове прагнення поліпшувати територію довкола, а не тільки покращувати власний добробут. Внаслідок жари трава і квіти сохнуть, то тепер я бачу час від часу його з здоровенною старою лійкою - він старанно поливає маленьку клумбочку. Розумієте?