воспомінанєя
Сьогодні їхала в метро і згадала, що десять років, та навіть ще вісім років назад я ще писала стіши.
Але я боюсь їх тепер згадувать, бо вони або сильно печальні, аж до комічного, або такі смішні, що аж до печального, можна і слєзу пророніть.
Але я боюсь їх тепер згадувать, бо вони або сильно печальні, аж до комічного, або такі смішні, що аж до печального, можна і слєзу пророніть.