феномен
Якби я ставила на меті всім подобатись, втокмачувати малоумним, щоб їм понятно стало, - я б ні рядка не написала в блог.І це не означає, що я завжди права. Господи, я можу бути тисячу разів не права, кажу те, що думаю і що відчуваю - зате чесно і відверто, без мети чи користі для себе. Людина взагалі не може бути весь час права, щоб кожна висловлена думка - весь час слушна. Що не заперечує того, що таки може, якщо уважна, бути частіше права ніж не права.
Я не так давно, порівняно з теж не древнім строком блогерства виявила, який легіон тролів бродить по інтернетах. СБУ ж треба чимось виправдовувати своє існування, поки ФСБ Росії тут проводить свої спецоперації.
Але є інший феномен.
Я дуже люблю короткі і аргументовані коментарі, лаконічні дискусії. Мені здається, формат інтернету не передбачає, щоб довго і детально. Коротко, ясно і лаконічно - це, як на мене повага для читача. Це суть блога і суть коментарів до нього.
Щодо не штатних тролів, а т.зв тролів "за власною ініціативою") - є у мене таке спостереження: відсутність реакції доречності. Наприклад, починати напарювати довгу і розлогу дискусію або збивати з теми, коли треба коротко, конструктивно. А особливо коли є потреба діяти, а не дискутувати.
Приклад: в фейсбуці нєкая організація "ЗЕМЛЯНЕ" створила сторінку-подію із закликом підтримати акцію під ТЦ "Океан-Плаза", де перед людьми в замалому для неї акваріумі плаває акула з обдертим носом. Багато очевидців підтримали цю тезу своїми спостереженнями, що так, дійсно, це видовище викликає жаль, і це жорстоко з боку власників - мучити живу істоту задля розваги. І тут почалось.
Акцію було заплановано на 12 січня. Модератор звертався з питанням: хто може роздрукувати плакати? Тиша. Знайшли врешті добровольця, і спитали, хто може привезти їх з Троєщини? Тиша. Хто може знайти і принести на акцію надувну акулу (для наочності)? Тиша.
Я поцікавилась, хто власник ТЦ і які конкретно вимоги їм висувати. Акулу можуть як мінімум, відправити на стейки, це дешево і сердито. А можна вимагати, щоб власники доставили акулу в найближчий просторий океанаріу - в Будапешті, наприклад. Таким чином, буде урок: хочеш розважити покупця, щоб він дебілкувато сунув "поглязєть" і виманювать з нього копійку - знай, що якщо переборщиш, доведеться нести відповідальність і це обійдеться дорожче. Від конкретних вимог залежить успіх акції, а не просто прийти і потупцять на морозі. Я багато разів так і ходила - потім казна хто і казна чого вимагає, можливо так і робиться, щоб людям відбити охоту до громадянської активності узагалі.
Модератори мені відповіли, власник, до речі - з Росії. Аякже. Так ось, показово, що будь-яке чітке і зрозуміле питання чи прохання модераторів супроводжувалось пространними коментарями. Ну, наприклад, модератор пише: треба, щоб люди, які мають намір прийти, тримали плакати, які б привертали увагу відвідувачів ТЦ. В кого ідеї щодо текстів, хто може роздрукувати - зголосіться. На це їм коментять: "А добре, щоб Януковича і Азарова посадовили в акваріуми." Або ще якусь відсторонену маячню. Блядь, не можеш, чого ти пхаєш свого Януковича і Азарова? Помовч, або звернись до таких же долбойобів, може у когось є принтер для А3. Ні, постійно ця сцуко, канітєль з фантазіями про що завгодно, тільки не по темі. Як на мене. чесніше вчиняють ті, які ігнорують і утримуються від коментарів. Не кажучи уже про категорію тролів, які почали поливать брудом організаторів одразу, без питань, і вмєнять їм що вони мають на меті комерційний шантаж, свій "особливий зиск" або що, при чому висловлювались як факт, а не як сумнів. Звісно, це швидше за все - піарники компанії-власника ТЦ. Але бентежить факт: люди не здатні об'єднатись заради простої дії, який смисл витрачати зусилля на організації акцій спротиву, крім проплачених, або дійсно, з метою "комерційного шантажу" або власного зиску?
Виходить, що коли хтось щось хоче доброго організувати, в нього не може бути іншої мотивації, ніж зиск. бо цих всих неповноцінних з тролями, які для того і тролять, щоб все було перекручено і перетовчено нормальна людина, яка кинула свої справи, а не штатна служба піару, яка заспокоює себе тим, що вона відповідає на дурні коментарі за гроші, витримать просто не зможе.
Риторичне питання: чому ми люди, такі непрості де все просто, і такі прості, де все складно? Ми створюємо собі ад самі. Янукович, Азаров, Каськів, Яценюк - ну їх не інопланетяни сюди скинули, якось же вони опинились там, де є. Вони - такі самі жлоби як і ми з вами, просто їх внутрішній злодій, який є у всіх нас, і в якому корінь бід наших, щоразу отримував більший простір для дій, доки не розрісся в найбільшому масштабі. Вони підходили до справи простіше, йшли без сумнівів, і ми самі їм поступилися власним простором. бо не здатні бути уважними, не здатні об'єднатись з чіткою і простою метою.
Разюча відсутність спроможності адекватно оцінювати ситуацію: де доречніше обговорювати, дискутувати, а де або підтримати, або ні, але не загорожувать прохід своїми фантазмами.
По темі наведу цитату нижче.
нєкій Джеремі Кларксон (британець) написав про Росію:
"И дело не только в материальных ценностях. В России люди вольны говорить совершенно обо всем, что приходит им на ум. Попробуй рассуждать как русский в Британии - и тебя закидают камнями за расизм и оклеймят изувером. Хотите предложить, чтобы совершеннолетие наступало в 12? Да ради бога. Тебя не назовут педофилом - а с интересом выслушают, почему ты так считаешь. Они 70 лет не могли ничего обсуждать. Теперь они хотят обсуждать все."
Я не люблю паралелей з Росією, але ми були частиною імперії, і нам так само шкодять усі хиби плюс комплекс провінції імперії.
Закінчилось все погано. Я точно збиралась прийти, але внаслідок свого долбоєбізма сплутала дати, і на акцію не втрапила, за що мені дуже прикро тепер. Але судячи з усього туди мало хто прийшов. Я запитала кількох друзів, які теж збирались - ні в кого не вийшло. Я ніби уже й адекватна, але якоїсь миті не вистачило розуму заглянути в телефон на календар, де на суботу була запланована заздалегідь ділова зустріч, яку мене попередили - на інший час і інший день перенести неможливо.
Мене не тішить, що я менший дебіл з більших. Так воно все і сходить на балачки.