nothing personal, just business

Nov 13, 2012 21:51

Український тиждень пише про замирення і любов-жувачку між Фірташем і Католицьким університетом, якому перший щедро одслюнявив. Звісно, треба слюнявити, аби Еуропа не наважилась придєржать як Америка - Лазаренка.




Бачила частину відео з якоїсь нещодавньої лекції Гудзяка, (якого до речі, одразу підвищили - з посади ректора УКУ перевели у Францію після вдалого закінчення проекту) більшого унинія не знаю, ніде так не нудьгувала. Якби сиділа в залі, точно би не витримала і вигукнула "нєвєрю" - од усіх банальностей, слів, словосполучень, фраз, речень, абзаців, позбавлених будь-якого змісту і новизни. Це як жувати гумку, яку уже двоє твоїх товаришів у дитсадку уже пожували. Святенництво і поза.

Люди, які все легко забувають, пережовують усі новини і випльовують, - обурюються і дивуються - як УКК пішов на такий крок - прийняти "брудні гроші" від Фірташа і всяко воздавать йому почєсті.
А що, колись було по-іншому? Петро й Павло вдало капіталізували Учителя і інвестували - в поверхневе читання і тлумачення, ускладнення і перетворення на самосуперечливе вчення надзвичайно простої істини, випустили серію субпродуктів, монополізувавши і першоджерела і похідне. Що ж чекати від цього проекту іншого? Згадаймо лиш аферу з Хрестовими походами - зараз би сказали, що це ворлд бізнес проджект менеджмент церкви Інкорпорейтед з Політикою Інтернешнл, спільний лонч і експансія на ринки третіх держав.

Тобто, якщо ти не освоїв виробництво і продаж опіуму для народу, то поквапся - бо хтось таки його зараз же освоїть. Суто принципово всеж, радісно, що російські попи в цьому плані отримали облизня. Еуропейці добігли першими.

огиддя, што ви бляді пріунилі

Previous post Next post
Up