іскуцтву ми протівни

Sep 16, 2012 11:31

Двічі з Одувановим збиралися і ходили на "Нормандський живопис" в Національний Худмузей, і жодного разу не потрапили. Перший раз прийшли в понеділок - в музеї це виявляється, вихідний. І вівторок теж.
Вдруге прийшли як годиться, у четвер. Зачинено, хоча на наш посмик дверей, зсередини теж хтось робко смикнув, а на годиннику було тільки по п'ятій. В довкружжі перед музеєм очікувально топтався відомий мистецтвознавець, якого можна зустріти на кожному фуршеті, і ще кілька типів. Ми посиділи на сходах, посмикали двері вдруге, і раптом вони розчахнулись, явивши нам фойє з неймовірною кількістю бокалів, в які наливали спиртне.
"Музей закрыт", - каже нам вахтерською беззаперечною інтонацією мєтнувшаяся разом з коренастого виду голеноголовим секьюріті якась суровая мокрощєль в строгом косдюмі.

Ми вже рушили геть, а потім я думаю, - якого це біса "закрит", якщо має ще працювати.
Вертаюсь і питаю: а з якого приводу увас пиятика захід?
- Відкриття виставки Вадима Вайсберга, - ще суворіше відповідає бізнес-вахтерка, і додає: журналістів пускаємо тільки тих, хто попередньо акредитувався!!!! І причиняє двері. Навряд чи любєзния бачить крізь сумку посвідчення. Одолівають, відімо, журналісти.
Я знаю трьох журналістів, які ніколи нічого не пишуть, але завжди акредитуються на події з фуршетами. Плюс Оля Сумська із чоловіком, співець ротом Гришко, канєшна, але вона і він не журналіст, а так, люді іскуцтва.

Впрочєм, що це я, - блеадь, канєшна, який там Моне, якщо виставка Вайсберга відкривається!

што ви бляді пріунилі, небесне

Previous post Next post
Up