(no subject)
Любі читачі! Що, на Вашу думку, відрізняє Юлію Тимошенко від, скажімо, Степана Бандери?
Стать, політичні переконання, методи боротьби - могли б сказати одні з Вас. Капітали - могли б додати інші.
На мою думку основна відмінність між цими знаковими постатями полягає в банальній повазі до Правосуддя.
А саме у її цілковитій відсутності у Юлії нашої Володимирівни.
"Прокурор сказав, що на лаві підсудних...", "Прокурор сказав, що я не дав тут доказів..." - якщо вірити фрагментам останнього слова на Львівському процесі (з "Нарису з історії ОУН" Петра Мірчука), то перспектива ще одного строку довічного ув'язнення(на додачу до отриманого на Варшаському процесі) не змушувала Бандеру вдаватись до образ сторони обвинувачення і, тим більше, суду("У цьому місці голова суду перервав Бандеру і не дозволив йому докінчити своєї промови").
"Я заявляю Вам відвід, бо вважаю Вас маріонеткою", "Я не можу встати, бо треба вставати перед судом, а не перед фарсом" - хоча Юлія Володимирівна і не є апологетом-організатором атентатів та експропріацій(або ж не зізнається в цьому) вона, дозволю собі припустити, впевнена, що звичайна повага до суду, якою обтяжені звичайні смертні підсудні, і яку свого часу демонстрував Степан Бандера - не її рівень.
Стать, політичні переконання, методи боротьби - могли б сказати одні з Вас. Капітали - могли б додати інші.
На мою думку основна відмінність між цими знаковими постатями полягає в банальній повазі до Правосуддя.
А саме у її цілковитій відсутності у Юлії нашої Володимирівни.
"Прокурор сказав, що на лаві підсудних...", "Прокурор сказав, що я не дав тут доказів..." - якщо вірити фрагментам останнього слова на Львівському процесі (з "Нарису з історії ОУН" Петра Мірчука), то перспектива ще одного строку довічного ув'язнення(на додачу до отриманого на Варшаському процесі) не змушувала Бандеру вдаватись до образ сторони обвинувачення і, тим більше, суду("У цьому місці голова суду перервав Бандеру і не дозволив йому докінчити своєї промови").
"Я заявляю Вам відвід, бо вважаю Вас маріонеткою", "Я не можу встати, бо треба вставати перед судом, а не перед фарсом" - хоча Юлія Володимирівна і не є апологетом-організатором атентатів та експропріацій(або ж не зізнається в цьому) вона, дозволю собі припустити, впевнена, що звичайна повага до суду, якою обтяжені звичайні смертні підсудні, і яку свого часу демонстрував Степан Бандера - не її рівень.