де мій дім?
один завал. тепер ще один. і ще талон. дожилася. а куди ділася та дівчинка-відмінниця? зникла. розтанула. як марево... бо то і було марево.
вона шукала
забуття
в обіймах іншого
а знайшла
тишу...
і нову себе
(О.Почапська)
тільки от тиші не можу знайти. і дому. у мене нема дому! бо дім - те, де хочеться сховатися. де комфортно. де можна сумувати. і радіти. де можна просто лежати на підлозі. і тиша така тремтливотепла. коли у мене буде дім???? у якому я буду я. і не треба буде нічого пояснювати. і може хтось колись приходитиме. щоб просто побути поруч. а потім ітиме. щоб казка була казкою. і ми були собою. "...вільна любов, ночі на Ти..."(ОЕ)
і смак шоколаду. і смак кави. і трошки меланхолії в очах. і трошки шаленства в дотиках... і так хочеться на гойдалку.
життя не може бути грою. і втікають тому, що бояться звикнути. колись і мені доведеться тікати. невже скоро? а усе ніби так добре... "...і у твоїх очах нема моїх слідів, і ключ не підійшов, а може не схотів..."(ОЕ)
вона шукала
забуття
в обіймах іншого
а знайшла
тишу...
і нову себе
(О.Почапська)
тільки от тиші не можу знайти. і дому. у мене нема дому! бо дім - те, де хочеться сховатися. де комфортно. де можна сумувати. і радіти. де можна просто лежати на підлозі. і тиша така тремтливотепла. коли у мене буде дім???? у якому я буду я. і не треба буде нічого пояснювати. і може хтось колись приходитиме. щоб просто побути поруч. а потім ітиме. щоб казка була казкою. і ми були собою. "...вільна любов, ночі на Ти..."(ОЕ)
і смак шоколаду. і смак кави. і трошки меланхолії в очах. і трошки шаленства в дотиках... і так хочеться на гойдалку.
життя не може бути грою. і втікають тому, що бояться звикнути. колись і мені доведеться тікати. невже скоро? а усе ніби так добре... "...і у твоїх очах нема моїх слідів, і ключ не підійшов, а може не схотів..."(ОЕ)