Маккі, такий Маккі
Одного разу я вирішила згадати молодість і пішла взяти інтерв'ю, але потім я зрозуміла хто такий Маккі і пропала на чотири дні. Не знаю, для чого саме цей семінар звалився на мене, як сніг на голову, але впевнена, що це не випадково. Під враженнм)
Днями у Києві побував відомий викладач сценарної майстерності Роберт Маккі. У Голлівуді його називають "гуру із гуру". Його студенти отримали 32 "Оскари", 160 премій "Еммі", 21 премію Американської гільдії письменників, 17 премій Американської гільдії режисерів та навіть Пулітцерівську премію. Серед його учнів сценарист та режисери фільмів "Ігри розуму", "Артист", "Шрек", "Код да Вінчі", "Чорний лебідь", "Володар перснів" та інші.
А його книга "Історія на мільйон доларів", яка отримала міжнародну премію Moving Image Book 1999, перевидана 32 рази у США та 19 разів у Великій Британії.
Семінар про "Історії" з'явився в 1984 році, і з того часу його відвідали понад 55 000 студентів у США, Англії, Новій Зеландії, Ізраїлі, Португалії, Швеції, Німеччині, Сінгапурі, Франції, Канаді, Фінляндії, Італії, Норвегії, Іспанії, ПАР, Чилі, Колумбії, Мексиці, Аргентині, Туреччині та інших країнах.
В Україні Роберт Маккі навчав українських сценаристів, як правильно написати сценарії до повнометражних фільмів.
"Ви маєте писати хороші історії, - сказав Роберт. - Китайці навчились добре копіювати, але це їх не рятує. Копіювати у кіно - це крах. Люди відчувають щирість, їм потрібні правдиві, щирі, цікаві та якісні історії. Останнім часом ставлення до сценаріїв стало більш зневажливим - це факт, хоча і досить сумний, і я про це постійно кажу. Частина сценаристів-початківців упевнена, що варто зрозуміти, як написаний той чи інший сценарій відомого фільму, і до них вишикується черга режисерів, охочих ставити фільм за їхнім сценарієм. Вони не розуміють, що одна справа - зрозуміти закони драматургії, і це необхідно робити на кращих представниках кінематографа. Інша справа - користуватися чужими ідеями, що ніколи не приводить до успіху".
До речі, українська столиця сподобалась Маккі. Він зізнався, що Київ - дуже симпатичне місто.
"У вас тут гарно. Можна гуляти пагорбами та насолоджуватись містом, - каже Роберт. - І тут мало геїв або вони десь ховаються. Нам із дружиною сподобались українці, ви такі худенькі, не те, що у США. Щоразу, коли ми спускаємось із трапу літака у США, ми готові застрибнути знову на борт, бо американці товстішають з кожним роком дедалі більше. І мені важко читати лекції страшним людям".
Але все ж Маккі зауважив, що українські сценаристи люблять скаржитись. І порадив змінити своє ставлення до ситуації, яка склалась із українським кінематографом.
"Ви постійно скаржитесь. Ніхто не хоче давати великих грошей на кіно. Тому що 50 мільйонів за мінімалізм - це немало. Знімайте те, на що є гроші. У вас є своя аудиторія, для неї й знімайте. Не варто скаржитись, бо це заздрість", - порадив він.
А ось для того, що стати справжнім письменником, вважає Маккі, треба витратити не один десяток років.
"Ви маєте написати десять сценаріїв, які ніхто не захоче друкувати. Всі хотітимуть, щоб ви оволоділи майстерністю. І це логічно. Ви ж не хочете лягати під ніж інтерна. Ви хочете, щоб це був сивий хірург, який зробив не одну сотню операцій. На вас чекає досвід, поразки, невдачі, успіх. І ви маєте бути готові до ризику. Не факт, що у вас вийде, але ви маєте спробувати, бо лише тоді дізнаєтесь, на що ви здатні", - пояснив гуру.
Роберт Маккі вважає найголовнішим у кінематографі сценаристів, бо без хорошої історії режисерам не буде що знімати, а акторам - що грати. Найкращим варіантом ідеального сценарію Маккі вважає фільм "Касабланка", якому саме виповнилось 70 років. За цей кіношедевр лектор пригостив слухачів київського семінару шампанським і проголосив за нього тост.
"Касабланка" - це неймовірний фільм. В ньому ідеально поєднані політика, драма, любов і багато іншого. Цей фільм буде актуальний завжди", - сказав він.
Маестро сценаріїв також розповів про те, як впоратись із творчою кризою.
"Знаєте, що таке творча криза? Якось я вирішив замінити увесь свій одяг, який був у двох будинках. Спочатку я ділив його на звичайний, спортивний, домашній, вечірній. Потім на зиму, літо, весну, осінь. Потім на весняно-денний, спортивно-літній і т.д. А потім я зрозумів, що якщо вас паралізує - це не означає, що талант вичерпався. Паралізує через незнання світу. Потрібно дати таланту знання. Я раджу вам взяти блокнот і написати, що ви знаєте про життя персонажа, що допоможе вам створити історію. Задійте не пам'ять, а уяву. Багато читайте. А ще краще відчуйте те, що хочете описати. Якщо ви описуєте сцену знайомства, то підіть у те місце, про яке хочете написати, та познайомтесь з кимось", - розповів він.
А ось про новітні технології американський сценарист не найкращої думки.
"3D-технології? Яка дурниця! Ці технології існували ще 50 років тому. Навіщо нам це, щоб виглядало реалістично? Коли ми дивимось 3D-фільми, ми перестаємо помічати, що це тривимірний простір, лише на 30-й хвилині. Ми відволікаємось від сюжету. Не знаю, наскільки ще затримаються 3D-технології у сучасному кінематографі чи залишаться тут назавжди, але основна мета залишається тією ж - треба писати якісні, щирі історії", - пояснив Маккі.
Наостанок Роберт Маккі порадив слухачам семінару не копіювати історії, а створювати свої, а якщо зрозуміли, що десь помилились - викинути сценарій у смітник і почати писати знову. Любити своїх героїв, навіть поганих, і бути щирими, бо тільки тоді вдасться створити свою "Історію на мільйон", яку глядачі пам’ятатимуть не один десяток років.
Читайте новини ukranews.com в соцiальних мережах facebook та twitter.
Автор: Юлія Гай
Днями у Києві побував відомий викладач сценарної майстерності Роберт Маккі. У Голлівуді його називають "гуру із гуру". Його студенти отримали 32 "Оскари", 160 премій "Еммі", 21 премію Американської гільдії письменників, 17 премій Американської гільдії режисерів та навіть Пулітцерівську премію. Серед його учнів сценарист та режисери фільмів "Ігри розуму", "Артист", "Шрек", "Код да Вінчі", "Чорний лебідь", "Володар перснів" та інші.
А його книга "Історія на мільйон доларів", яка отримала міжнародну премію Moving Image Book 1999, перевидана 32 рази у США та 19 разів у Великій Британії.
Семінар про "Історії" з'явився в 1984 році, і з того часу його відвідали понад 55 000 студентів у США, Англії, Новій Зеландії, Ізраїлі, Португалії, Швеції, Німеччині, Сінгапурі, Франції, Канаді, Фінляндії, Італії, Норвегії, Іспанії, ПАР, Чилі, Колумбії, Мексиці, Аргентині, Туреччині та інших країнах.
В Україні Роберт Маккі навчав українських сценаристів, як правильно написати сценарії до повнометражних фільмів.
"Ви маєте писати хороші історії, - сказав Роберт. - Китайці навчились добре копіювати, але це їх не рятує. Копіювати у кіно - це крах. Люди відчувають щирість, їм потрібні правдиві, щирі, цікаві та якісні історії. Останнім часом ставлення до сценаріїв стало більш зневажливим - це факт, хоча і досить сумний, і я про це постійно кажу. Частина сценаристів-початківців упевнена, що варто зрозуміти, як написаний той чи інший сценарій відомого фільму, і до них вишикується черга режисерів, охочих ставити фільм за їхнім сценарієм. Вони не розуміють, що одна справа - зрозуміти закони драматургії, і це необхідно робити на кращих представниках кінематографа. Інша справа - користуватися чужими ідеями, що ніколи не приводить до успіху".
До речі, українська столиця сподобалась Маккі. Він зізнався, що Київ - дуже симпатичне місто.
"У вас тут гарно. Можна гуляти пагорбами та насолоджуватись містом, - каже Роберт. - І тут мало геїв або вони десь ховаються. Нам із дружиною сподобались українці, ви такі худенькі, не те, що у США. Щоразу, коли ми спускаємось із трапу літака у США, ми готові застрибнути знову на борт, бо американці товстішають з кожним роком дедалі більше. І мені важко читати лекції страшним людям".
Але все ж Маккі зауважив, що українські сценаристи люблять скаржитись. І порадив змінити своє ставлення до ситуації, яка склалась із українським кінематографом.
"Ви постійно скаржитесь. Ніхто не хоче давати великих грошей на кіно. Тому що 50 мільйонів за мінімалізм - це немало. Знімайте те, на що є гроші. У вас є своя аудиторія, для неї й знімайте. Не варто скаржитись, бо це заздрість", - порадив він.
А ось для того, що стати справжнім письменником, вважає Маккі, треба витратити не один десяток років.
"Ви маєте написати десять сценаріїв, які ніхто не захоче друкувати. Всі хотітимуть, щоб ви оволоділи майстерністю. І це логічно. Ви ж не хочете лягати під ніж інтерна. Ви хочете, щоб це був сивий хірург, який зробив не одну сотню операцій. На вас чекає досвід, поразки, невдачі, успіх. І ви маєте бути готові до ризику. Не факт, що у вас вийде, але ви маєте спробувати, бо лише тоді дізнаєтесь, на що ви здатні", - пояснив гуру.
Роберт Маккі вважає найголовнішим у кінематографі сценаристів, бо без хорошої історії режисерам не буде що знімати, а акторам - що грати. Найкращим варіантом ідеального сценарію Маккі вважає фільм "Касабланка", якому саме виповнилось 70 років. За цей кіношедевр лектор пригостив слухачів київського семінару шампанським і проголосив за нього тост.
"Касабланка" - це неймовірний фільм. В ньому ідеально поєднані політика, драма, любов і багато іншого. Цей фільм буде актуальний завжди", - сказав він.
Маестро сценаріїв також розповів про те, як впоратись із творчою кризою.
"Знаєте, що таке творча криза? Якось я вирішив замінити увесь свій одяг, який був у двох будинках. Спочатку я ділив його на звичайний, спортивний, домашній, вечірній. Потім на зиму, літо, весну, осінь. Потім на весняно-денний, спортивно-літній і т.д. А потім я зрозумів, що якщо вас паралізує - це не означає, що талант вичерпався. Паралізує через незнання світу. Потрібно дати таланту знання. Я раджу вам взяти блокнот і написати, що ви знаєте про життя персонажа, що допоможе вам створити історію. Задійте не пам'ять, а уяву. Багато читайте. А ще краще відчуйте те, що хочете описати. Якщо ви описуєте сцену знайомства, то підіть у те місце, про яке хочете написати, та познайомтесь з кимось", - розповів він.
А ось про новітні технології американський сценарист не найкращої думки.
"3D-технології? Яка дурниця! Ці технології існували ще 50 років тому. Навіщо нам це, щоб виглядало реалістично? Коли ми дивимось 3D-фільми, ми перестаємо помічати, що це тривимірний простір, лише на 30-й хвилині. Ми відволікаємось від сюжету. Не знаю, наскільки ще затримаються 3D-технології у сучасному кінематографі чи залишаться тут назавжди, але основна мета залишається тією ж - треба писати якісні, щирі історії", - пояснив Маккі.
Наостанок Роберт Маккі порадив слухачам семінару не копіювати історії, а створювати свої, а якщо зрозуміли, що десь помилились - викинути сценарій у смітник і почати писати знову. Любити своїх героїв, навіть поганих, і бути щирими, бо тільки тоді вдасться створити свою "Історію на мільйон", яку глядачі пам’ятатимуть не один десяток років.
Читайте новини ukranews.com в соцiальних мережах facebook та twitter.
Автор: Юлія Гай