Львів
Колись я запитала у корінного киянина _mike_mike чому він переїхав жити до Львова, на що він відповів "Львів - це місто-свято". І він правий, Львів - це місто постійного свята, місто приємної атмосфери, місто смачної їжі і ароматної кави, місто затишних місцин, місто красивих вулиць, місто для прогулянок, місто випадкових зустрічей, місто несподіванок, місто, у яке хочеться повертатись.
***
Цього разу по дорозі у Львів вирішено було заїхати в Олеський замок, який називають одним із 7 чудес України. Цей замок було відбудовано із повних руїн. Так от місце, на якому знаходиться замок, дуже красиве. Звідти відкривається такий краєвид, що словами і не описати. Порадував ресторан "Гридниця", що у замку та його ввічлива господиня. А от щодо самого музею, то мушу визнати, що він не доглянутий настільки, наскільки хотілося б. У деяких залах жахливий зелений колір стін, через який експонати губляться, поганий запах, недостатньо світла і тд. Це справді унікальне місце, але здається Україна не дуже хвилюється за цю історичну пам'ятку. приємно здивував чоловік із сувенірної лавки, яка знаходиться біля замку. Побачивши нашу зацікавленість цим місцем він сказав "можу розказати про замок, якщо маєте час". І абсолютно безкорисливо розповів багато цікавого, того, чого ми не почули в музеї.
***
У Львів ми дістались вже ввечері. Заїхали у Лівий берег, аби перекусити та просто поспостерігати за відвідувачами, там завжди збирається публіка від молодих до зрілих людей. Обожнюю, коли люди із такою різницею у віці комфортно почуваються у спільному просторі. Того ж вечора, заїхавши в офіс до львівських друзів, потрапила з ними у якийсь львівський клуб на тусовку. Там була смішнюча група Вушка, покорітєдбніца ютюба. Також мою увагу привернув телеведучий, який записував усі інтерв'ю, знаходячись в кадрі з інтерв'юєром, при цьому у нього на пів щоки був білий пластир)) А от що мене приємно вразило, так це негр, який чудово розмовляв чистою українською мовою.
***
Львів'яни - ввічливі люди. Паркувальник у центрі міста, побачивши наші київські номери на авто, запитав, чи вимкнули ми воду, світло та праску, коли виїжджали до Львова)) Так, як у Львів ми приїхали вирішувати спрви, то весь день літали містом з невеликими передихами. Повноцінно розслабитись я змогла ввечері, коли ми з друзями засіли в Масонах. Напівтемряла, хороша компанія, цікаві історії та приємний гомін оточуючих. На годинку нашу увагу захопили піаніст та скрипаль, які грали класику та світові хіти. Так нам було добре, що аж не хотілось розходитись.
***
Ранки у Львові - це щось особливе. Щоразу дивуюсь, як люди можуть витягнути себе із дому на годинку раніше, аби перед роботою випити кави у кав'ярні. Цього разу ми теж змогли це зробити. Відснідавши та надивившись на красивого пана Тягнибока, що сидів неподалік від нас, вирушили в дорогу. Повернулись додому та влились у звичний київський ритм. Життя прекрасне)
***
Цього разу по дорозі у Львів вирішено було заїхати в Олеський замок, який називають одним із 7 чудес України. Цей замок було відбудовано із повних руїн. Так от місце, на якому знаходиться замок, дуже красиве. Звідти відкривається такий краєвид, що словами і не описати. Порадував ресторан "Гридниця", що у замку та його ввічлива господиня. А от щодо самого музею, то мушу визнати, що він не доглянутий настільки, наскільки хотілося б. У деяких залах жахливий зелений колір стін, через який експонати губляться, поганий запах, недостатньо світла і тд. Це справді унікальне місце, але здається Україна не дуже хвилюється за цю історичну пам'ятку. приємно здивував чоловік із сувенірної лавки, яка знаходиться біля замку. Побачивши нашу зацікавленість цим місцем він сказав "можу розказати про замок, якщо маєте час". І абсолютно безкорисливо розповів багато цікавого, того, чого ми не почули в музеї.
***
У Львів ми дістались вже ввечері. Заїхали у Лівий берег, аби перекусити та просто поспостерігати за відвідувачами, там завжди збирається публіка від молодих до зрілих людей. Обожнюю, коли люди із такою різницею у віці комфортно почуваються у спільному просторі. Того ж вечора, заїхавши в офіс до львівських друзів, потрапила з ними у якийсь львівський клуб на тусовку. Там була смішнюча група Вушка, покорітєдбніца ютюба. Також мою увагу привернув телеведучий, який записував усі інтерв'ю, знаходячись в кадрі з інтерв'юєром, при цьому у нього на пів щоки був білий пластир)) А от що мене приємно вразило, так це негр, який чудово розмовляв чистою українською мовою.
***
Львів'яни - ввічливі люди. Паркувальник у центрі міста, побачивши наші київські номери на авто, запитав, чи вимкнули ми воду, світло та праску, коли виїжджали до Львова)) Так, як у Львів ми приїхали вирішувати спрви, то весь день літали містом з невеликими передихами. Повноцінно розслабитись я змогла ввечері, коли ми з друзями засіли в Масонах. Напівтемряла, хороша компанія, цікаві історії та приємний гомін оточуючих. На годинку нашу увагу захопили піаніст та скрипаль, які грали класику та світові хіти. Так нам було добре, що аж не хотілось розходитись.
***
Ранки у Львові - це щось особливе. Щоразу дивуюсь, як люди можуть витягнути себе із дому на годинку раніше, аби перед роботою випити кави у кав'ярні. Цього разу ми теж змогли це зробити. Відснідавши та надивившись на красивого пана Тягнибока, що сидів неподалік від нас, вирушили в дорогу. Повернулись додому та влились у звичний київський ритм. Життя прекрасне)