Життя - найцінніше, що є у нас...
“Я сьогодні потрапила під машину. Але ти не хвилюйся, все добре, тільки синець лишився”... нормальні заявочки... я починаю уявляти, як це могло трапитись, але не можу, не хочу. Ще вранці ми говорили з нею в джмелі, а вже в обід я могла її втратити... Це жахливо... вона ж така маленька, хрупка симпатюлька... невже хтось наважився замахнутись на її життя?.. Іноді готова вбити її за те, що взимку ходить без шапки, чи клацає мене, коли я не в настрої, чи коли страждає за своїми колишніми... Але насправді я її дуже сильно люблю) Ромаш, будь обережною, ок?!.