Проїздила днями повз село Конятин Коропського району Чернігівщини.
Село трохи далі від траси, а зупинка - оригінальна, викладена мозаїкою.
Всередині сиділа якась баба і голосно розмовляла по мобільному тлефону. Побачивши мене з фотоапаратом - миттю втекла метрів на 15-ть... Потім обережно наблизилась: "А навіщо фотографуєте?"
- Красива зупинка, - кажу. - Хіба ні?
Баба роззявила рота:
- А...Так дійсно - красива. А ми й не помічаємо..., - зітхнула.
Під катом - фотка зупинки в профіль.
Шкода - невідомо, хто автор і коли її придумано і зроблено...