Карпати, Синячка за тиждень до Великодня
Через тиждень - Великдень, роботи багато, але сонце пригріло і незважаючи ні на що, захотілося в гори. Приєднався до компанії (Карпати кличуть), яка йшла на Синячку.
Кілька слів про похід. Сухо і без емоцій.
4:00 - виїзд з дому.
5:20 - маршрутка Франківськ-Буковель.
6:50 - виходжу в Яремче. Шукаю будинок побуту, де вже чекають кілька чоловік. Потім приїзджає решта.
8:00 - вирушаємо групою в складі 11 чоловік. Йдемо долиною Жонки. По дорозі проходимо штучний водоспад біля Яремчанського водозабору. Попри вольєри вирішили не йти.
9:00 - водоспад "Дівочі сльози". Далі піднімаємося дорогою, яка час від часу переходить через Жонку. Пізніше йдемо руслом потоку по завалах і мокрому снігу.
11:00 - зелений вагончик на зрубі. На зрубі - сухо, далі дорога йде лісом, мусимо йти збоку від неї, поміж деревами, бо на дорозі - мокра снігова каша.
12:15 - полонина Щівка. Тут зовсім сухо. За полониною - знову каша з води і снігу. Знаходимо поворот вправо вверх до вершини Синячки. Орієнтир - невеликий кам'яний тур. На вершину веде гарна стежка без поворотів з плавним підйомом.
13:20 - вершина Синячки. Вона тягнеться метрів на 300. На вершині - цекоти, між якими сніг часом по пояс (кому як "повезе"). Виявляється, кілька десятків метрів вліво від хребта Синячки - зовсім сухо, а ми йшли по глибокому мокрому снігу. Маємо привід випити шампанського - день народження в Богдана.
14:00 - йдемо вниз. Але не по прямій стежці до полонини Лазок (там візуально багато снігу), а падаємо вліво, бо там південний схил і ніби нема снігу. Сухо було 50 метрів, а далі - такий самий мокрий сніг. Замість 500 м по снігу пройшли десь 1000-1500 м (спочатку вліво, потім - по дорозі (снігова "жижа") направо до полонини Лазок).
Далі йдемо в максимально можливому темпі в сторону Білого каменя. Спочатку огинаємо Синячку з північної сторони. Як не дивно, тут дорога в доброму стані, бо буровики її розчистили і під ногами або лід, або земля. А зліва і справа - гори снігу. Сніг закінчується через кілометр і далі взагалі автобан :-)
Перші 9 км походу пройшли за 5 год 20 хв, другі 9 км - за 2 год 20 хв.
16:20 - прийшли на Білий камінь. Тут - запланована зустріч з ще більшою
групою (17 чол.) зі всієї України. Ми запізнилися на 2 години. Ще один
іменинник, привітання, подарунки, плакати, фото, відео, вино, коньяк.
17:20 - відокремлююся від такої великої компанії, швидко біжу вниз 3,5 км.
17:50 - на зупинці в Дорі.
18:00-19:00 - маршрутка до Франківська.
19:15-20:10 - маршрутка до Бурштина. Дуже повезло з транспортом.
Гарний вийшов похід. Чудова компанія, думаю, ще не раз пройдемося разом по карпатських стежках та вершинах. Кілометраж - 9 + 9 + 3,5 = 21,5 км. Це по карті, реально трохи більше. Єдина неприємність в поході - місцями був дуже мокрий сніг. Черевики то промокали, то підсихали. Але могло бути гірше, бо прогноз погоди передавав і дощ, і сильний дощ, і грозу - але все це нам не трапилося. Якби трапилося - навіть не знаю, що б робили. Дощ почався тоді, коли я був в маршрутці.
В цьому році сезон відкрито в березні :-)
Штучний водоспад біля Яремчанського водозабору
Вся група (-1)
Водоспад
Лечу я, лечу...
Сніг на дорозі
Зелена будка на зрубі
Симпатична полонина на хребті Явірник (початок підйому на нього з Переслопу)
Ініціатор та керівник походу
На вершині
Звіряємо сусідні вершини по карті
Полонина Лазок
Будиночки та вагончики на полонині
Цьому сніговому монстру щось бракує - треба доліпити
Карпатська ламбада - тренуємося
Білий камінь з альпіністкою
129 фото від іншого учасника походу Богдана Макарука
Ті ж 129 фото для швидкого Інтернету :-)
Відео з фрагментами погоду:
Кілька слів про похід. Сухо і без емоцій.
4:00 - виїзд з дому.
5:20 - маршрутка Франківськ-Буковель.
6:50 - виходжу в Яремче. Шукаю будинок побуту, де вже чекають кілька чоловік. Потім приїзджає решта.
8:00 - вирушаємо групою в складі 11 чоловік. Йдемо долиною Жонки. По дорозі проходимо штучний водоспад біля Яремчанського водозабору. Попри вольєри вирішили не йти.
9:00 - водоспад "Дівочі сльози". Далі піднімаємося дорогою, яка час від часу переходить через Жонку. Пізніше йдемо руслом потоку по завалах і мокрому снігу.
11:00 - зелений вагончик на зрубі. На зрубі - сухо, далі дорога йде лісом, мусимо йти збоку від неї, поміж деревами, бо на дорозі - мокра снігова каша.
12:15 - полонина Щівка. Тут зовсім сухо. За полониною - знову каша з води і снігу. Знаходимо поворот вправо вверх до вершини Синячки. Орієнтир - невеликий кам'яний тур. На вершину веде гарна стежка без поворотів з плавним підйомом.
13:20 - вершина Синячки. Вона тягнеться метрів на 300. На вершині - цекоти, між якими сніг часом по пояс (кому як "повезе"). Виявляється, кілька десятків метрів вліво від хребта Синячки - зовсім сухо, а ми йшли по глибокому мокрому снігу. Маємо привід випити шампанського - день народження в Богдана.
14:00 - йдемо вниз. Але не по прямій стежці до полонини Лазок (там візуально багато снігу), а падаємо вліво, бо там південний схил і ніби нема снігу. Сухо було 50 метрів, а далі - такий самий мокрий сніг. Замість 500 м по снігу пройшли десь 1000-1500 м (спочатку вліво, потім - по дорозі (снігова "жижа") направо до полонини Лазок).
Далі йдемо в максимально можливому темпі в сторону Білого каменя. Спочатку огинаємо Синячку з північної сторони. Як не дивно, тут дорога в доброму стані, бо буровики її розчистили і під ногами або лід, або земля. А зліва і справа - гори снігу. Сніг закінчується через кілометр і далі взагалі автобан :-)
Перші 9 км походу пройшли за 5 год 20 хв, другі 9 км - за 2 год 20 хв.
16:20 - прийшли на Білий камінь. Тут - запланована зустріч з ще більшою
групою (17 чол.) зі всієї України. Ми запізнилися на 2 години. Ще один
іменинник, привітання, подарунки, плакати, фото, відео, вино, коньяк.
17:20 - відокремлююся від такої великої компанії, швидко біжу вниз 3,5 км.
17:50 - на зупинці в Дорі.
18:00-19:00 - маршрутка до Франківська.
19:15-20:10 - маршрутка до Бурштина. Дуже повезло з транспортом.
Гарний вийшов похід. Чудова компанія, думаю, ще не раз пройдемося разом по карпатських стежках та вершинах. Кілометраж - 9 + 9 + 3,5 = 21,5 км. Це по карті, реально трохи більше. Єдина неприємність в поході - місцями був дуже мокрий сніг. Черевики то промокали, то підсихали. Але могло бути гірше, бо прогноз погоди передавав і дощ, і сильний дощ, і грозу - але все це нам не трапилося. Якби трапилося - навіть не знаю, що б робили. Дощ почався тоді, коли я був в маршрутці.
В цьому році сезон відкрито в березні :-)
Штучний водоспад біля Яремчанського водозабору
Вся група (-1)
Водоспад
Лечу я, лечу...
Сніг на дорозі
Зелена будка на зрубі
Симпатична полонина на хребті Явірник (початок підйому на нього з Переслопу)
Ініціатор та керівник походу
На вершині
Звіряємо сусідні вершини по карті
Полонина Лазок
Будиночки та вагончики на полонині
Цьому сніговому монстру щось бракує - треба доліпити
Карпатська ламбада - тренуємося
Білий камінь з альпіністкою
129 фото від іншого учасника походу Богдана Макарука
Ті ж 129 фото для швидкого Інтернету :-)
Відео з фрагментами погоду:
Click to view