Синяк в тумані, 5 грудня 2009р.
Останній раз був в Карпатах ще 27 вересня. В жовтні не вдалось поїхати, хоч
і була відпустка, в листопаді - також не вийшло. Без гір вже "ломка"
починається. Аж 5 грудня вдалось з'їздити в Карпати. "Вколовся", попустило :-)
Пішов завдяки групі "Карпати кличуть", тобто просто приєднався до них. Вже з півроку слідкував за їхніми походами (Чорногора, Піп Іван, Петрос, Близниця, Свидовець, Сивуля - майже всі одноденні). Особливо вразив їх останній похід на Сивулю за один день з Максимця, 32 км в листопаді місяці, 26 чоловік в групі (багато хто перший раз в горах), 2 останні години - з ліхтариками, ще й на Сивулі була справжня зима.
Цього разу похід був на Синяк з Буковеля.
Я раніше ходив на Синяк зі сторони Хом'яка, зі сторони Малого Горгана, а напряму - з Буковеля, ще не ходив. Хоч давно хотілося.
Тепер майже технічний опис походу.
7:45 - приїзд в Буковель, знайомство. Зібралося нас 20 чоловік, ще троє чернівчан мають бути через годину, прийдеться їм доганяти. Приємний сюрприз від жіночої половини - привітання в честь дня українського війська + "чоколядний" заєць кожному :-)
8:15 - повертаємо з дороги вверх селом (в точці, яка знаходиться десь за 200 метрів до в'їзду до Буковеля), в сторону Синяка. Піднімаємося спочатку селом, по гуцульських подвір'ях, потім - крутий підйом через порубаний ліс, заходимо в туман, пізніше - більш-менш рівна ділянка, далі - ще один крутий підйом. Хтось йде, посміхається, хтось нарікає на важкий підйом, на керівників, що сюди завели (але добродушно нарікає, бо знає, що все-рівно потім ані трохи не буде шкодувати, що приїхав в Карпати).
10:45 - прийшли на полонину під Синяком. "Їжаки в тумані" - ось так все було. На полонині є кілька колиб, трохи перепочиваємо в найкращій з них. Роман Мартинів розказує нам про побут гуцулів, про технологію виробництва бринзи, будза і ще деяких продуктів з овечого молока.
11:20 - рушаємо на вершину.
11:50 - вже на Синяку. Підйом зайняв 30 хвилин. Тут досить сильний вітер, легкий мороз. Дехто скидає з себе мокрий одяг, міняє на сухий. Приймаємо по кілька грамів лікарства (як добре воно загріло), по кружці гарячого чаю. Вже пора обідати, а ми ще й не снідали :-) Фотографування в тумані. На вершині Синяка нас доганяють троє чернівчан, які трохи запізнилися на збір (вони ще
й на ніч залишаються).
12:45 - йдемо вниз. На полонині під Синяком розкладаємо поляну. Снідаємо, обідаємо, гріємося, говоримо тости. Майже в усіх позамерзали батарейки, тому фотографій нема. Напевно, найкращі моменти походу (вершину вже подолано, часу ще багато, дорога - тільки вниз).
14:20 - рушаємо з полонини.
14:25 - на полонинці-роздоріжжі. Повертаємо вправо, щоб не вертатися тою ж самою дорогою, а вийти прямо в Буковель, на трасу для чайників.
15:15 - останній привал у лісі. На трасу так і не вийшли, спустилися правіше - в долину Вільшинця. Перед самим Буковелем і прямо на його території - найбільше болото за весь день. Курорт, європейський, № 1 в Україні...
16:20 - біля басейну на території Буковеля.
17:00 - роз'їзджаємося. До Надвірної мене підвозять Сашко з Галиною. Далі - маршрутка до Франківська.
19:15 - маршрутка на Бурштин.
20:15 - вдома.
Фотографій всього кілька штук, бо внизу не витягав фотоапарат, а вище був тільки туман :-( Тож про краєвиди тільки здогадувалися.
Велике спасибі всім за чудову та гарну компанію!
Викладаю ще кілька хвилин відео з нашого походу. Без всякої обробки, монтажу, відеоефектів. Як зняв, так і виклав. Ну і фотоапарат це, так що якість відповідна.
Фрагменти походу, "їжаки в тумані":
Історії Р.Мартиніва про бринзу, будз та побут гуцулів:
Перепочинок в колибі на полонині під Синяком
Снігу не було, але жереп був в інію
Це кольорова фотографія, просто все було сіро-біле
Жереп в Горганах
От така компанія у нас була (Львів, Червоноград, Івано-Франківськ, Бурштин, Яремче, Надвірна, Чернівці)
Дубль 2
і була відпустка, в листопаді - також не вийшло. Без гір вже "ломка"
починається. Аж 5 грудня вдалось з'їздити в Карпати. "Вколовся", попустило :-)
Пішов завдяки групі "Карпати кличуть", тобто просто приєднався до них. Вже з півроку слідкував за їхніми походами (Чорногора, Піп Іван, Петрос, Близниця, Свидовець, Сивуля - майже всі одноденні). Особливо вразив їх останній похід на Сивулю за один день з Максимця, 32 км в листопаді місяці, 26 чоловік в групі (багато хто перший раз в горах), 2 останні години - з ліхтариками, ще й на Сивулі була справжня зима.
Цього разу похід був на Синяк з Буковеля.
Я раніше ходив на Синяк зі сторони Хом'яка, зі сторони Малого Горгана, а напряму - з Буковеля, ще не ходив. Хоч давно хотілося.
Тепер майже технічний опис походу.
7:45 - приїзд в Буковель, знайомство. Зібралося нас 20 чоловік, ще троє чернівчан мають бути через годину, прийдеться їм доганяти. Приємний сюрприз від жіночої половини - привітання в честь дня українського війська + "чоколядний" заєць кожному :-)
8:15 - повертаємо з дороги вверх селом (в точці, яка знаходиться десь за 200 метрів до в'їзду до Буковеля), в сторону Синяка. Піднімаємося спочатку селом, по гуцульських подвір'ях, потім - крутий підйом через порубаний ліс, заходимо в туман, пізніше - більш-менш рівна ділянка, далі - ще один крутий підйом. Хтось йде, посміхається, хтось нарікає на важкий підйом, на керівників, що сюди завели (але добродушно нарікає, бо знає, що все-рівно потім ані трохи не буде шкодувати, що приїхав в Карпати).
10:45 - прийшли на полонину під Синяком. "Їжаки в тумані" - ось так все було. На полонині є кілька колиб, трохи перепочиваємо в найкращій з них. Роман Мартинів розказує нам про побут гуцулів, про технологію виробництва бринзи, будза і ще деяких продуктів з овечого молока.
11:20 - рушаємо на вершину.
11:50 - вже на Синяку. Підйом зайняв 30 хвилин. Тут досить сильний вітер, легкий мороз. Дехто скидає з себе мокрий одяг, міняє на сухий. Приймаємо по кілька грамів лікарства (як добре воно загріло), по кружці гарячого чаю. Вже пора обідати, а ми ще й не снідали :-) Фотографування в тумані. На вершині Синяка нас доганяють троє чернівчан, які трохи запізнилися на збір (вони ще
й на ніч залишаються).
12:45 - йдемо вниз. На полонині під Синяком розкладаємо поляну. Снідаємо, обідаємо, гріємося, говоримо тости. Майже в усіх позамерзали батарейки, тому фотографій нема. Напевно, найкращі моменти походу (вершину вже подолано, часу ще багато, дорога - тільки вниз).
14:20 - рушаємо з полонини.
14:25 - на полонинці-роздоріжжі. Повертаємо вправо, щоб не вертатися тою ж самою дорогою, а вийти прямо в Буковель, на трасу для чайників.
15:15 - останній привал у лісі. На трасу так і не вийшли, спустилися правіше - в долину Вільшинця. Перед самим Буковелем і прямо на його території - найбільше болото за весь день. Курорт, європейський, № 1 в Україні...
16:20 - біля басейну на території Буковеля.
17:00 - роз'їзджаємося. До Надвірної мене підвозять Сашко з Галиною. Далі - маршрутка до Франківська.
19:15 - маршрутка на Бурштин.
20:15 - вдома.
Фотографій всього кілька штук, бо внизу не витягав фотоапарат, а вище був тільки туман :-( Тож про краєвиди тільки здогадувалися.
Велике спасибі всім за чудову та гарну компанію!
Викладаю ще кілька хвилин відео з нашого походу. Без всякої обробки, монтажу, відеоефектів. Як зняв, так і виклав. Ну і фотоапарат це, так що якість відповідна.
Фрагменти походу, "їжаки в тумані":
Click to viewІсторії Р.Мартиніва про бринзу, будз та побут гуцулів:
Перепочинок в колибі на полонині під Синяком
Снігу не було, але жереп був в інію
Це кольорова фотографія, просто все було сіро-біле
Жереп в Горганах
От така компанія у нас була (Львів, Червоноград, Івано-Франківськ, Бурштин, Яремче, Надвірна, Чернівці)
Дубль 2