Jul 30, 2008 00:25
задимлено дивитись в твої очі було нестерпно....я мовчки підвелась і зачинила кватирку посилаючись на уявний протяг. за хвилину тебе вже не було... балконний простір всмоктав тебе без залишку...ну хіба що очі залишились далеко поза горизонтом...яких же зусиль мені коштувало не підійти до тебе і не обійняти... яких зусиль....я пішла варити каву....виключно із корицею і виключно для себе....сутінки за вікном шепотіли мені у пагано зачинено кватирку що іншого шансу я не матиму... та викіпання кави на мою нову плитку я вважала хоч не цікавішим та принаймні легшим за твій погляд... ні...таки не матиму...більше ніколи...ну то й дідько із тим шансом...все одно якщо б ти дізнався що твоя кохана не просто навіжена а хвора на рак тобі не було б легше....так....вирішено...кохаємось..
- коньяку до кави додати, сонячний?