I left my heart in San Francisco...
Нарешті дійшли руки написати про наш останній день у цьому чудовому місті і відразу оголосити про невеличкий конкурс, але про нього детальніше в наступному пості :)
На останній день ми залишили найпікантніше :)
Як я вже згадувала в багатьох своїх постах, я вже досить давно і активно займаюсь каучсерфінгом (couchsurfing), і давно мріяла потрапити в їх офіс, побачити яка там атмосфера, чим вони надихаються і взагалі побачити то все трохи зсередини. Головний офіс couchsurfing, де все й зародилось, розташований в Сан Франциско і мені просто гріх було туди не завітати :)
Я попередньо надіслала запит в службу підтримки з проханням відвідати офіс і мені радісно відповіли на мій запит й запросили з ними пообідати в офісі. На жаль я як завжди запізнилась,тому пообідати не вийшло, але ми разом з Мартіною і Антоном випили дуже смачної кави неподалік.Ось я на середині дороги від дому нашого хоста до офісу
Отже про офіс: Офіс типу Open Space, з цілою купою диванчиків і крісел, де працівники можуть працювати навіть лежачи :) Основний принцип: щоб робота була зроблена і всім приносила задоволення. Як ти приходиш вдягений, чи ти босий, чи ти працюєш стоячи чи лежачи чи навприсядки - нікого не цікавить. Посеред офісу в них ціла купа зелені ( в сенсі квітів :))), навіть є парасольки від сонця помаранчевого кольору, щоб створити відчуття наче ти не на роботі :) А ще висить банер couchsurfing, який мені, між іншим подарували під час мого візиту, тому Львів тримайся! Як повернусь будуть нові вечірки і зустрічі, вже з банером :)
Ще там фіолетовий килим і.... дві качелі просто посеред офісу :) Очевидно на них теж хтось працює :) Я не могла пропустити такий момент і сфотографувалась на такій качелі з Мартіною
А ось і ми з Антоном тримаємо банер, який нам подарували ( і фіолетовий килим тут добре видно :))))
І ще трошки розкажу вам про Біла. Він вже декілька років працює в каучсерфінгу і мені особливо приємно було його побачити, оскільки я ніколи не думала, що анстане день, коли я побачу людину, з котрою спілкувалась на сайті couchsurfing як з представником фірми, в котрого просила вислати до Львова банер і радилась щодо організації вечірки каучсерферів, котру я влаштовувала двічі у "Салі". І тут одного дня я мала нагоду з ним поспілкуватись "на живо". Приємно було, коли він мене впізнав і підбіг до мене з розімкнутими руками обійматись :) Так, наче ми старі добрі друзі :) І це, до речі, він в офісі босий ходить
Мартіна розказала мені про обід, який ми пропустили.... В них є власний маленький рестранчик просто посеред офісу, і кожного дня на обід у них так званий шведський стіл з різними смаколиками. Всі збираютсья разом за такими довгими дерев'яними столами з лавочками, їдять і спілкуються. І це безкоштовно :) Дуже шкода, що я пропустила :)
Після огляду офісу Мартіна запропонувала пройтись випити кави в її улюбленому кафе на колесах. Оскільки Мартіна не американка ( вона подавалась на роботу в офісі з Швейцарії і їй допомогли оформити документи), то її скаму в каві ми довірились :)
Кава й справді була дуже смачна!
Ми так захопились обговоренням нових ідей та вдосконаленням системи каучсерфінгу, що Мартіна геть забула про зустріч, на котру так само запізнилась. Ми провели чудовий час в офісі і поза ним і я далі страшенно хочу там працювати :)
Потім ми пішли на Haight Street. Це, на мою думку, найпоказовіший район в Сан Франциско, якщо говорити, власне, про субкультури, музику, книги і хіппі :)
Тут в кожному будинку жив хтось відомий і на кожній вулиці сталась якась визнана подія. Я думаю, що фото з короткими коментарями будуть цікавіші, ніж купа тексту.... Отож
Це в цьому районі найбільша кількість листівок на будинках. Ні, це не граффіті, це справді малюнки, деякі з них обрамлені і справді виглядають як величнзні відкритки
Це в цьому районі немає Starbucks,але є мільйон маленьких і трошки більших затишних кав'ярень з смачнющою кавою і надзвичайно цікавим інтер'єром. Ось це, наприклад, називалось "Free People"
Це в цьому районі всесвітньо відома книгарня/ видавництво Bound Together Books
Тут величезна колекція заборонених книжок, в тому числі окремий відділ з книжками про види і способи приготування наркотиків. В тому числі, коли ми запитали за відому книгу рецептів анархіста ( The Anarchist Cookbook), продавець не полінився і не побоявся вилізти на стілець, відклеїти кавальчик постера і показати нам, що ця книга у них є, просто про це не всіма мають знати :)
Продавці, між іншим, тут працюють на волонтерських засадах, тобто за ідею підтримання видавництва такого роду книжок і зарплати не отримують.
Це тут в комісійках можна знайти просто нереально гарні сукні 50-70 рр пошиття за нормальну ціну!
І тут продавці демонструють, що люблять своє місто на стільки, що увіковічнили його образ на тату
Це в цьому районі найбільший вибір футболок, листівок та іншого з улюбленими гуртами
І саме на перехресті вулиць Haight/Ashbury є годинник, який весь час показує 4:20. Саме це перехрестя було в 60-х місцем збору молоді і початком страйків. Хто не в курсі: В Штатах, коли хтось говорить про куріння трави, часто вживають вираз "smoke 420". Ця назва пішла саме від оцього годинника і цього перехрестя. Навіть зараз це місце має такий настрій :)
Ось в цьому будинку мешкала моя улюблена Джаніс Джоплін
Я біля цього ж будинку :)
А цьому будинку помер від передозу Сід Вішес.... Між іншим це ніяк не впливає на попит на цей будинок чи кількисть туристів. Навпаки, в одному з магазинчиів на Haight мені зустрівся продаавесь-білорус, котрий з великим здивуванням питав, що ми забули в цьому районі? Сказав, що всі "русскі" сюди навіть ногою бояться ступатати і в основному тусуютсья в гламурному центрі
Ще трошки, неймовірної краси, Вікторіанських будинків
Ось мікроброварня Magnolia, де я в меню знайшла, окрім чисельно кількості пив, кров'янку з тушкованою квашеною капустою! Ви можете уявити моє здивування? Було смачно :)
І музика... Вона створює неймовірну атмосферу! Продавці в музичних магазинах трохи накурені, але веселі і залюбки з вами пожартують :)
Ну уявіть як класно почути Doors на контрабасі у виконанні такого харизматичного дядька :)
Ось вже потрохи почало темніти, а в нас ще стільки планів! Мені дуже не хотілось звідси йти і саме тут я б залишилась....Але ми сіли на автобус, а потім трамвайчик і поїхали до набережної дивитись на тюленів :) Я про них чула раніше, але не уявляла, що вони й справді на стільки люблять "говорити" :)
Ми дивились на них добрячих пів години, спостерігали за тим, як вони цілують один одного і бавляться. Надзвичайне видовище! І сама набережна якась така затишна, романтична....
Чудовий захід сонця....
Ціла купа потрібних і непотрібних магазинчиків, морепродуктів, солодощів вздовж
І навіть каруселі :)
На завершення дня, ще одним "must see" для нас був бар "Vesuvio". В нього ми потрапили в понеділок після опівночі (тобто вже вівторок). Саме тут Керуак проводив свій вільний час, попиваючи вигаданий фірмовий коктейль, котрий тепер став легендарним для туристів. Його складники: ром, текіла,апельсиновий і журавлиновий соки з лаймом. У нас попереду була довга безсонна ніч в очікуванні літака і цілий день перельотів, тому ми вирішили цього коктеля не пити. Смішно і дивно було, коли ми запитали чи працює ще їх кухня, на що нам відповили, що їх кухня це піццерія через дорогу або будь-який інший заклад, що продає їжу і ми можемо принести її з собою :)
Фреска на стіні біля закладу
Всередині за нашим столиком
Перехід біля бару
Опісля пива в барі ми таки пішли в ту піццерію на куті і з'їли по шматочку піцци, а потім вночі відвідали легендарну найстрімкішу вулицю в світі Lombard, яка мене не дуже вразила і, як я читала, вона насправді не є настрімкішою, просто вона є наймальовничішою серез найстрімкіших. Ось так вона виглядає вдень (фото з нету)
Ну і, звичайно ж, не могли собі відмовити в тому, щоб проїхатись по нічному Golden Gate Bridge
А потім car rental, аеропорт і па-па Сан Франциско....
Я буду дуже сумувати і обов'язково повернусь сюди ще!
На останній день ми залишили найпікантніше :)
Як я вже згадувала в багатьох своїх постах, я вже досить давно і активно займаюсь каучсерфінгом (couchsurfing), і давно мріяла потрапити в їх офіс, побачити яка там атмосфера, чим вони надихаються і взагалі побачити то все трохи зсередини. Головний офіс couchsurfing, де все й зародилось, розташований в Сан Франциско і мені просто гріх було туди не завітати :)
Я попередньо надіслала запит в службу підтримки з проханням відвідати офіс і мені радісно відповіли на мій запит й запросили з ними пообідати в офісі. На жаль я як завжди запізнилась,тому пообідати не вийшло, але ми разом з Мартіною і Антоном випили дуже смачної кави неподалік.Ось я на середині дороги від дому нашого хоста до офісу
Отже про офіс: Офіс типу Open Space, з цілою купою диванчиків і крісел, де працівники можуть працювати навіть лежачи :) Основний принцип: щоб робота була зроблена і всім приносила задоволення. Як ти приходиш вдягений, чи ти босий, чи ти працюєш стоячи чи лежачи чи навприсядки - нікого не цікавить. Посеред офісу в них ціла купа зелені ( в сенсі квітів :))), навіть є парасольки від сонця помаранчевого кольору, щоб створити відчуття наче ти не на роботі :) А ще висить банер couchsurfing, який мені, між іншим подарували під час мого візиту, тому Львів тримайся! Як повернусь будуть нові вечірки і зустрічі, вже з банером :)
Ще там фіолетовий килим і.... дві качелі просто посеред офісу :) Очевидно на них теж хтось працює :) Я не могла пропустити такий момент і сфотографувалась на такій качелі з Мартіною
А ось і ми з Антоном тримаємо банер, який нам подарували ( і фіолетовий килим тут добре видно :))))
І ще трошки розкажу вам про Біла. Він вже декілька років працює в каучсерфінгу і мені особливо приємно було його побачити, оскільки я ніколи не думала, що анстане день, коли я побачу людину, з котрою спілкувалась на сайті couchsurfing як з представником фірми, в котрого просила вислати до Львова банер і радилась щодо організації вечірки каучсерферів, котру я влаштовувала двічі у "Салі". І тут одного дня я мала нагоду з ним поспілкуватись "на живо". Приємно було, коли він мене впізнав і підбіг до мене з розімкнутими руками обійматись :) Так, наче ми старі добрі друзі :) І це, до речі, він в офісі босий ходить
Мартіна розказала мені про обід, який ми пропустили.... В них є власний маленький рестранчик просто посеред офісу, і кожного дня на обід у них так званий шведський стіл з різними смаколиками. Всі збираютсья разом за такими довгими дерев'яними столами з лавочками, їдять і спілкуються. І це безкоштовно :) Дуже шкода, що я пропустила :)
Після огляду офісу Мартіна запропонувала пройтись випити кави в її улюбленому кафе на колесах. Оскільки Мартіна не американка ( вона подавалась на роботу в офісі з Швейцарії і їй допомогли оформити документи), то її скаму в каві ми довірились :)
Кава й справді була дуже смачна!
Ми так захопились обговоренням нових ідей та вдосконаленням системи каучсерфінгу, що Мартіна геть забула про зустріч, на котру так само запізнилась. Ми провели чудовий час в офісі і поза ним і я далі страшенно хочу там працювати :)
Потім ми пішли на Haight Street. Це, на мою думку, найпоказовіший район в Сан Франциско, якщо говорити, власне, про субкультури, музику, книги і хіппі :)
Тут в кожному будинку жив хтось відомий і на кожній вулиці сталась якась визнана подія. Я думаю, що фото з короткими коментарями будуть цікавіші, ніж купа тексту.... Отож
Це в цьому районі найбільша кількість листівок на будинках. Ні, це не граффіті, це справді малюнки, деякі з них обрамлені і справді виглядають як величнзні відкритки
Це в цьому районі немає Starbucks,але є мільйон маленьких і трошки більших затишних кав'ярень з смачнющою кавою і надзвичайно цікавим інтер'єром. Ось це, наприклад, називалось "Free People"
Це в цьому районі всесвітньо відома книгарня/ видавництво Bound Together Books
Тут величезна колекція заборонених книжок, в тому числі окремий відділ з книжками про види і способи приготування наркотиків. В тому числі, коли ми запитали за відому книгу рецептів анархіста ( The Anarchist Cookbook), продавець не полінився і не побоявся вилізти на стілець, відклеїти кавальчик постера і показати нам, що ця книга у них є, просто про це не всіма мають знати :)
Продавці, між іншим, тут працюють на волонтерських засадах, тобто за ідею підтримання видавництва такого роду книжок і зарплати не отримують.
Це тут в комісійках можна знайти просто нереально гарні сукні 50-70 рр пошиття за нормальну ціну!
І тут продавці демонструють, що люблять своє місто на стільки, що увіковічнили його образ на тату
Це в цьому районі найбільший вибір футболок, листівок та іншого з улюбленими гуртами
І саме на перехресті вулиць Haight/Ashbury є годинник, який весь час показує 4:20. Саме це перехрестя було в 60-х місцем збору молоді і початком страйків. Хто не в курсі: В Штатах, коли хтось говорить про куріння трави, часто вживають вираз "smoke 420". Ця назва пішла саме від оцього годинника і цього перехрестя. Навіть зараз це місце має такий настрій :)
Ось в цьому будинку мешкала моя улюблена Джаніс Джоплін
Я біля цього ж будинку :)
А цьому будинку помер від передозу Сід Вішес.... Між іншим це ніяк не впливає на попит на цей будинок чи кількисть туристів. Навпаки, в одному з магазинчиів на Haight мені зустрівся продаавесь-білорус, котрий з великим здивуванням питав, що ми забули в цьому районі? Сказав, що всі "русскі" сюди навіть ногою бояться ступатати і в основному тусуютсья в гламурному центрі
Ще трошки, неймовірної краси, Вікторіанських будинків
Ось мікроброварня Magnolia, де я в меню знайшла, окрім чисельно кількості пив, кров'янку з тушкованою квашеною капустою! Ви можете уявити моє здивування? Було смачно :)
І музика... Вона створює неймовірну атмосферу! Продавці в музичних магазинах трохи накурені, але веселі і залюбки з вами пожартують :)
Click to viewНу уявіть як класно почути Doors на контрабасі у виконанні такого харизматичного дядька :)
Ось вже потрохи почало темніти, а в нас ще стільки планів! Мені дуже не хотілось звідси йти і саме тут я б залишилась....Але ми сіли на автобус, а потім трамвайчик і поїхали до набережної дивитись на тюленів :) Я про них чула раніше, але не уявляла, що вони й справді на стільки люблять "говорити" :)
Ми дивились на них добрячих пів години, спостерігали за тим, як вони цілують один одного і бавляться. Надзвичайне видовище! І сама набережна якась така затишна, романтична....
Чудовий захід сонця....
Ціла купа потрібних і непотрібних магазинчиків, морепродуктів, солодощів вздовж
І навіть каруселі :)
На завершення дня, ще одним "must see" для нас був бар "Vesuvio". В нього ми потрапили в понеділок після опівночі (тобто вже вівторок). Саме тут Керуак проводив свій вільний час, попиваючи вигаданий фірмовий коктейль, котрий тепер став легендарним для туристів. Його складники: ром, текіла,апельсиновий і журавлиновий соки з лаймом. У нас попереду була довга безсонна ніч в очікуванні літака і цілий день перельотів, тому ми вирішили цього коктеля не пити. Смішно і дивно було, коли ми запитали чи працює ще їх кухня, на що нам відповили, що їх кухня це піццерія через дорогу або будь-який інший заклад, що продає їжу і ми можемо принести її з собою :)
Фреска на стіні біля закладу
Всередині за нашим столиком
Перехід біля бару
Опісля пива в барі ми таки пішли в ту піццерію на куті і з'їли по шматочку піцци, а потім вночі відвідали легендарну найстрімкішу вулицю в світі Lombard, яка мене не дуже вразила і, як я читала, вона насправді не є настрімкішою, просто вона є наймальовничішою серез найстрімкіших. Ось так вона виглядає вдень (фото з нету)
Ну і, звичайно ж, не могли собі відмовити в тому, щоб проїхатись по нічному Golden Gate Bridge
А потім car rental, аеропорт і па-па Сан Франциско....
Я буду дуже сумувати і обов'язково повернусь сюди ще!