Трошки про Чикаго (з відео і картинками)

Nov 27, 2012 07:12

Не пам'ятаю чи розказувала я щось про нашу минулу поїздку до Чикаго, але цього разу я вже точно не пропущу :)



Отож ми намагаємось вирватись в Чикаго тоді, коли є хоча б один додатковий вихідний день, бо дорога далека - близько 350 миль з Детройту. Цього разу ми виїхали з Детройту на День Подяки в Америці, свято сумнівне, та все ж свято для багатьох американців..Хоча багато хто його сприймає просто як хорошу можливість зібрати родину і друзів і дуууууууууже добре попоїсти :) Отож, оскільки родини ми тут не маємо, а ті друзі, яких маємо цього дня не святкують, я вирішила поцікавитись у місцевих каучсерферів, чи часом ніхто не влаштовує якогось дійства і таки нас запросили до себе додому в Анн Арбор (це таке студентське містечко годину їзди від Детройту).

На скільки ж приємно було прийти до чужих людей в дім, де ти нікого і ніколи раніше не зустрічав, зі жменькою фрукнтів в руках (нічого більше ми не брали, бо до кінця не були впевнені чи потрапимо туди, а готувати самі не маємо де, бо як правило усі приносять щось власноруч зготоване). Так от, нас зустрів такий собі індусо-філіпінський студент, котрий організовував вечерю в себе вдома, запросивши батьків, родичів, сусідів і інших студентів в свою, досить таки тендінту квартирку. Там на нас чекав просто рай... 3 столи їжї! Справжня величезна і хрумка індичка (turkey), ціла купа салатів, начинок (stuffing), соусів (gracy),зелений горошок(green beans), чотири різні пироги, традиційні з яких яблучний, перевернутий ананасовий пиріг (Pinneaple upside down) і ще один француз приніс пляцок з налисників. Не чула раніше про такий, але був дуже смачний. Учю цю смакоту ми могли брати в нескінченній кількості зі шведських столів, сівши на диван або стіл і смакуючи, при цьому мило спілкуючись :)

Ось фото






Після такої ситної вечері ми вирушили в напрямку Чикаго, але, оскільки вечір цей був не простим, а це була Black Friday, то в наших планах була зупинка опівночі біля одного з торгових центрів, щоб побачити оті шалені черги до магазинів. Для тих, хто ще не чув про Black Friday, то це шось на зразок нашого Cosmopolitan Night, але набагато глобальніше. Цим днем починається сезон зікупівлі американцями різдвяних порадунків і в ніч з четверга на п'ятницю, магазини відкривають свої двері опівночі, пропонуючи шалени знижки на обмежену кількість товару. Отож, наприклад в Best Buy (магазин техніки), якщо ви будете в числі перших 10 покупців на ноутбук, ви можете придбати його за 200 доларів. І таке ж з телевізорами, меблями та іншимим цінними речима. Але то вже вирішувати кожному, чи стояти в черзі до ранку за цією знижкою, з великою йморівністю того, що якраз ви можете стати 11 і не потрапити до числі щасливців, чи все ж заплатити повну цілу і зберегти здоров'я і нерви. Демонстрація черги у відео нижче:

image Click to view



Ми, звісно ж, в черзі не стояли і нічого не купували...Хотіли лише подивитись на все це збоку.
І ось, через цілу ніч водіння і декількох зупинок в дорозі ми потріпили до нашого чудесного хості в Чикаго. Це був перший раз, коли я зупинялась в чорношкірого хоста і це було справдні цікаво :) Хлопця звати Латіф, сам він професійний бігун, тому, не зважаючи на наше прибуття о 7 ранку, він вже чекав нас вдома після ранкової пробіжки :) Разом ми пішли на бранч в Boy's Town (це такий собі гей-райончик в Чикаго, де, за словами місцевих найращі вечірки, ресторани і взагалі круто, при тому, що ходять туди як звичайні люди, так і особи нетрадиційної орієнтації). Наш хост був звичайним, але от офіціанти і навіть власник і ресторанчику явно були геями, хоч і дуже привітними і милими :)) А ще у нашого хоста в будинку був чудовий дах з суперовим краєвидом на місто, де влітку вони регулярно влаштовують roof party... А, чудово! А ось і ми




В Чикаго було дуже-дуже вітряно і холодно...Це місто взагалі славиться шалено сильними вітрами через його розташування, але описати те, на скільки було холодно словами важко. Ситуацію рятувало тепле відчуття Різдва на основній вулиці міста Michigan Avenue - все прикрашене, джазмени грають Різдвяні мелодії, представники Salvation Army (А́рмії спасі́ння) бадьоро махають своїми дзвіночками, збираючи кошти на подарунки та харчі для бездомних на Різдво (пам'ятаєте, в якійсь із серій друзів Фібі вирішила бути волонтером і стояла з таким дзвіночком?)
Ось відео для кращого уявлення

image Click to view



А ще в Чикаго шалений рух автомобілів і нуль місця для паркування... Якщо ви таки знайдете підземну стоянку, то година паркування вартуватиме вам 14 доларів ( для порівняння в Детройті це 5 доларів за годину, а якщо добре пошукати, то можна знайти паркування за 10 доларів на день). Крім того, є багато вулиць, де паркування дозволене лише машинам, власники яких прописані на тій вулиці, себто мають номери, котрі спеціально оформлені в тому районі/вулиці.
Ось ще відео для прикладу трафіку вночі

image Click to view



Все прикрашене і ззовні і зсередини...Дух Різдва відчувається навіть в моєму улюбленому Старбаксі...Ну звісно ж, я не могла не зробити фото там :))



А ще багато хмародерів...не таких як в Детройті, а живих, освітлених, де бурлить життя офісів, готелів й рестроранів...На один з них нас завела наш гід-каучсерфер Марін. Хенкок хмародер чорного кольору і має 96 поверхів...Краєвиди надзвичайні
















А наступного дня ми їздили в Ukrainian Village, це такий райончик в Чикаго, де всі українські фірми, магазини і ресторани. Там ми відіслали посилку з Миколайчиками рідним в Україну, пообідали в кафе Старий Львів варениками і борщем за 8 доларів, а потім поїхали в Chinatown на зелений чайок з десертом :) Отак там




І ще трішки Чикаго/трафіку/відчуття міста вдень

image Click to view



Отаке... Чудові були вихідні! Всім дякую!!! Як завжди коментарі і запитання вітаються

День Подяки, Різдво, Чикаго, fun

Previous post Next post
Up