Ті, без кого Львів - не Львів
Конкурс «Ті, без кого Львів - не Львів» | LvivOnline - афіша подій Львова
От я останнім часом ніяк не можу натішитись, що я живу у Львові... Чудово десь поїхати, щось побачити, порівняти, але повертатись до Львова завжди так приємно... І з такою гордістю прогулююсь площею Ринок у цю ранню осінь...
Цей конкурс влаштовую не я, і навіть ніякого відношення до нього не маю (покищо), але хочу і вас, любі друзі, закликати подати свої фотографії на конкурс, щоб потім побачити який для вас Львів.
Ось я нещодавно познайомилась з двірником, який прибирає вулицю, де я працюю... Він називає себе магістром вулиці. Це така харизматична особистість, що відколи ми познайомились чекаю наступної зустрічі з ним. Він наче француз...З таким чорним беретиком на бік, довгими, вже трохи сивими і закрученими вусами, "тєльняшкою" і своїм характерним довгим віником... І все це так йому пасує... І він так любить свою роботу... І він для мене, неначе герой з майбутньої короткометражки "Львів - маленький Париж". Уявляю як гармонійно він буде вписуватись у свій образ коли підмітатиме цією довгою мітлою пожовкле листя...З його звуками...і запахом...і вітром, який буде його розвіювати... А магістр вулиці буде з посмішкою вітати перехожих дівчат і бажати їм хороших чоловіків :) Це моє останнє враження про Львів з тим, без кого тепер собі не уявляю наше місто.
Зробімо такий-собі флеш-моб наших вражень й коментарів просто у цьому пості... Ваша улюблена фотографія Львова... Ваша улюблена вуличка,кав'ярня, особа, фраза...
Словом, оголошую цей пост одою любові до міста Львова!
От я останнім часом ніяк не можу натішитись, що я живу у Львові... Чудово десь поїхати, щось побачити, порівняти, але повертатись до Львова завжди так приємно... І з такою гордістю прогулююсь площею Ринок у цю ранню осінь...
Цей конкурс влаштовую не я, і навіть ніякого відношення до нього не маю (покищо), але хочу і вас, любі друзі, закликати подати свої фотографії на конкурс, щоб потім побачити який для вас Львів.
Ось я нещодавно познайомилась з двірником, який прибирає вулицю, де я працюю... Він називає себе магістром вулиці. Це така харизматична особистість, що відколи ми познайомились чекаю наступної зустрічі з ним. Він наче француз...З таким чорним беретиком на бік, довгими, вже трохи сивими і закрученими вусами, "тєльняшкою" і своїм характерним довгим віником... І все це так йому пасує... І він так любить свою роботу... І він для мене, неначе герой з майбутньої короткометражки "Львів - маленький Париж". Уявляю як гармонійно він буде вписуватись у свій образ коли підмітатиме цією довгою мітлою пожовкле листя...З його звуками...і запахом...і вітром, який буде його розвіювати... А магістр вулиці буде з посмішкою вітати перехожих дівчат і бажати їм хороших чоловіків :) Це моє останнє враження про Львів з тим, без кого тепер собі не уявляю наше місто.
Зробімо такий-собі флеш-моб наших вражень й коментарів просто у цьому пості... Ваша улюблена фотографія Львова... Ваша улюблена вуличка,кав'ярня, особа, фраза...
Словом, оголошую цей пост одою любові до міста Львова!