Паска, гаївки і... Chris Botti
Знову я так захопилась усіма подіями й емоціями, що останній місяць зі мною трапляються, що не можу навіть знайти часу, щоб з вами поділитися, любі друзі...
Отож пасоку ми як завше святили в Шевченківському гаю з родиною, а потім дружно пішли додому їсти оселедець, бо м'яско і пасочка хоч і пахли на всю хату, але їсти їх не можна було до ранку...
У ранковій битві крашанками, я таки знову програла навіть у свого малого брата...Що ж, може не буду здорова, зате щасливою бути повинна, бо 12 різних пасочок під час гаївок в гаю спробувала! Навіть більше!:)
На гаївках взагалі було класно... Отак майже несподівано зустріла своїх колишніх однокласників з 37 школи, та й не тількеи однокласників, з якими ми пішли в гай, але не як цивілізовані люди, а десь попри паркан лізли з усіма нашими продуктами і питвом по болоту близько години часу і нарешті Сусанін Славік нас привів :) І це був справжній Великожній пікнік з цілою купою всього, про що тільки можна було мріяти під час посту (хоча я не дуже строго постила).
Але це не весь кайф цьогрічних Великожніх свят... увечері ми всією сім'єю (з татового боку) поїхали в Київ.
І там я зрозуміла, що таке талант... що таке джаз в душі... що таке, коли від музики мушки... і як треба вміти бути в контакті з публікою, навіть якщо зал не переповнений, як у всіх філармоніях та театрах Америки... Бо це Україна...Бо це Київ...Бо не кожен може заплатити за квиток американську ціну, але багато хто й не хоче.
На щастя, наш тато був саме тим, хто знав, хотів, міг і подбав про те, щоб і ми змогли це все побачити й почути... А ще кращим було те, що ми, заплативши майже мінімальну ціну за свої місця на другому балконі, тихенько пересіли на третій ряд просто перед сценою :) Причиною тому була менша половина наповнення залу...Це було сумно, звичайно...для Кріса і його групи...але не для нас :)
Тепер мушу собі пообіцяти, що своїх дітей також буду посвячати в справи музичні, душевні і просто must see & hear... Лише послухайте й подивіться і ви все зрозумієте!
Ця пісня звучить зовсім інакше в його виконанні...
Або моя вічно улюблена з його музичним супроводом...
Або зимово-затишкова My funny valentine...
Мені безмежно поталанило побувати на тому концерті і все те відчути, що я відчула!
Отож пасоку ми як завше святили в Шевченківському гаю з родиною, а потім дружно пішли додому їсти оселедець, бо м'яско і пасочка хоч і пахли на всю хату, але їсти їх не можна було до ранку...
У ранковій битві крашанками, я таки знову програла навіть у свого малого брата...Що ж, може не буду здорова, зате щасливою бути повинна, бо 12 різних пасочок під час гаївок в гаю спробувала! Навіть більше!:)
На гаївках взагалі було класно... Отак майже несподівано зустріла своїх колишніх однокласників з 37 школи, та й не тількеи однокласників, з якими ми пішли в гай, але не як цивілізовані люди, а десь попри паркан лізли з усіма нашими продуктами і питвом по болоту близько години часу і нарешті Сусанін Славік нас привів :) І це був справжній Великожній пікнік з цілою купою всього, про що тільки можна було мріяти під час посту (хоча я не дуже строго постила).
Але це не весь кайф цьогрічних Великожніх свят... увечері ми всією сім'єю (з татового боку) поїхали в Київ.
І там я зрозуміла, що таке талант... що таке джаз в душі... що таке, коли від музики мушки... і як треба вміти бути в контакті з публікою, навіть якщо зал не переповнений, як у всіх філармоніях та театрах Америки... Бо це Україна...Бо це Київ...Бо не кожен може заплатити за квиток американську ціну, але багато хто й не хоче.
На щастя, наш тато був саме тим, хто знав, хотів, міг і подбав про те, щоб і ми змогли це все побачити й почути... А ще кращим було те, що ми, заплативши майже мінімальну ціну за свої місця на другому балконі, тихенько пересіли на третій ряд просто перед сценою :) Причиною тому була менша половина наповнення залу...Це було сумно, звичайно...для Кріса і його групи...але не для нас :)
Тепер мушу собі пообіцяти, що своїх дітей також буду посвячати в справи музичні, душевні і просто must see & hear... Лише послухайте й подивіться і ви все зрозумієте!
Click to viewЦя пісня звучить зовсім інакше в його виконанні...
Або моя вічно улюблена з його музичним супроводом...
Або зимово-затишкова My funny valentine...
Мені безмежно поталанило побувати на тому концерті і все те відчути, що я відчула!