екскурс в останні два тижні мого життя...
Звичайно ж Ви чекали від мене якого фото чи словесного звіту з Джаз Коктебелю, але як воно завжди є, коли в мене було бажання і натхнення писати, комп'ютера не було поруч, а коли нарешті руки доходили до комп'ютера, то не було бажання...
Ну що ж... Коротко скажу, що було файно... І не розчарувало мене ото відчуття невизначеності щодо того, як воно буде там тепер, коли ми їдемо на фест лише удвох і нашій поїздці не передує попередньо довга розлука ( першого разу Антона не було 4 місяці, другого разу мене, і цей фест був неначе спільною відпусткою, під час якої ми знову звикали один до одного).
Сподобалось живе море, воно було живим, як ніколи...Міняло температуру, густоту, колір і силу хвиль... Було то ласкавим і ніжним, то штормило... Сподобався наш намет і вечори в ньому... Сподобалось те, що зустрічали несподіваних знайомих зі Львова... Дуже сподобалось, що чула багато української мови... Ресторан "Крим", в якому ми провели 3/4 вечорів та й не тільки вечорів...Там можна було недорого поїсти, почистити зуби і безкоштовно сходити в туалет (що немаловажливо!).
А ще рибка, раки, вино, "лєпьошки", кавун, баклажани на грилі, наш міні-похід в Тиху бухту і надзвичайна природа довкола... Вітер був сильним і холодним... інколи мені це подобалось, а інколи нервувало...
Хлопчик, який зробив дірку в паркані і сидів на ньому й подавав знаки, коли безпечно в неї залізти і безкоштовно потрапити на омріяний концерт... Серебряная Свадьба, Cherry Vata...
Багато нових цікавих знайомих... і нецікаві теж були :) Ромашковий чай з лаймом і тростиновим цукром однієї ночі...Цікаві надписи на стінах і асфальті... А ще мені подарували кульчики! Д-Я-К-У-Ю! Це було так тепло і несподівано! Тепер чекаю нагоди їх одягнути на Psy-trans, бо вони світяться під ультрафіолетом :)
А ще я співала в караоке в перший вечір... Це було класно... Відчувала себе зіркою з голосом Joe Dassin "Aux champs Elysees":)
Для тих, хто не знає :
Цю пісню я співала спеціально для Mr.Shafa, після чого він, такий ж напівп'яний як і я крикнув, що хоче від мене дітей :) Це був яскравий спогад...
Хоча, в варіанті, який, обожнює Mr. Shafa ця пісня звучить дещо інакше :)
Ну і ось я у Львові... побувала на форумі, витритила близько 200 гривень, що на мене аж ніяк не схоже, бо я взагалі не читаю... Але цього разу намірено йшла в пошуках конкретних книжок і бажанням їх таки прочитати... Організувала зустріч однокласників... Так приємно було всіх бачити і що все вийшло... Але найприємніше було відчувати вдячність, дружні обійми і просто ейфорію всіх, котрі дякували мені за те, що я за ту справу взялась.Я шалено вдячна усім, хто мені допомагав :)
Зараз мене сповнює відчуття любові до всіх...Всіх людей, всього світу... І бажання рухатись, діяти і сповнювати світ прекрасним, щоб кожен громадянин цієї планети хоч на хвилинку відчув себе щасливим!
Всіх цьомаю!
П.С. Якщо хтось має бажання, напишіть мені в приват, як ховати текст і фото під кат, я й досі не навчилась :(
Ну що ж... Коротко скажу, що було файно... І не розчарувало мене ото відчуття невизначеності щодо того, як воно буде там тепер, коли ми їдемо на фест лише удвох і нашій поїздці не передує попередньо довга розлука ( першого разу Антона не було 4 місяці, другого разу мене, і цей фест був неначе спільною відпусткою, під час якої ми знову звикали один до одного).
Сподобалось живе море, воно було живим, як ніколи...Міняло температуру, густоту, колір і силу хвиль... Було то ласкавим і ніжним, то штормило... Сподобався наш намет і вечори в ньому... Сподобалось те, що зустрічали несподіваних знайомих зі Львова... Дуже сподобалось, що чула багато української мови... Ресторан "Крим", в якому ми провели 3/4 вечорів та й не тільки вечорів...Там можна було недорого поїсти, почистити зуби і безкоштовно сходити в туалет (що немаловажливо!).
А ще рибка, раки, вино, "лєпьошки", кавун, баклажани на грилі, наш міні-похід в Тиху бухту і надзвичайна природа довкола... Вітер був сильним і холодним... інколи мені це подобалось, а інколи нервувало...
Хлопчик, який зробив дірку в паркані і сидів на ньому й подавав знаки, коли безпечно в неї залізти і безкоштовно потрапити на омріяний концерт... Серебряная Свадьба, Cherry Vata...
Багато нових цікавих знайомих... і нецікаві теж були :) Ромашковий чай з лаймом і тростиновим цукром однієї ночі...Цікаві надписи на стінах і асфальті... А ще мені подарували кульчики! Д-Я-К-У-Ю! Це було так тепло і несподівано! Тепер чекаю нагоди їх одягнути на Psy-trans, бо вони світяться під ультрафіолетом :)
А ще я співала в караоке в перший вечір... Це було класно... Відчувала себе зіркою з голосом Joe Dassin "Aux champs Elysees":)
Для тих, хто не знає :
Click to viewЦю пісню я співала спеціально для Mr.Shafa, після чого він, такий ж напівп'яний як і я крикнув, що хоче від мене дітей :) Це був яскравий спогад...
Хоча, в варіанті, який, обожнює Mr. Shafa ця пісня звучить дещо інакше :)
Ну і ось я у Львові... побувала на форумі, витритила близько 200 гривень, що на мене аж ніяк не схоже, бо я взагалі не читаю... Але цього разу намірено йшла в пошуках конкретних книжок і бажанням їх таки прочитати... Організувала зустріч однокласників... Так приємно було всіх бачити і що все вийшло... Але найприємніше було відчувати вдячність, дружні обійми і просто ейфорію всіх, котрі дякували мені за те, що я за ту справу взялась.Я шалено вдячна усім, хто мені допомагав :)
Зараз мене сповнює відчуття любові до всіх...Всіх людей, всього світу... І бажання рухатись, діяти і сповнювати світ прекрасним, щоб кожен громадянин цієї планети хоч на хвилинку відчув себе щасливим!
Всіх цьомаю!
П.С. Якщо хтось має бажання, напишіть мені в приват, як ховати текст і фото під кат, я й досі не навчилась :(