19.07.07 Юко загубився в горах, десь між Фінляндією і Норвегією

[di_k]

зранку Юко капризує. Всі готові на вихід, а у нього рюкзак розпакований. Попиває чай і каже, щоб ми йшли без нього.Всі злобляться, поки Юко збирається, на всяк, встигли перемалювати карту.


Шмат, за яким можемо дійти до Норвегії.
Сьогодні нас чекає гарне випробуваня - йдемо місцями, де туристи не бувають. Сильний холодний вітер. Переправляємося через річку. По слизьких і гострих камінцях в крижаній воді. Табурет мало не впав, але врятувався (сьогодні я табуретна).


Зявляються і знову губляться стежки. Зроблені не людьми явно. На них купки кругленького лайна (певно оленячого). Ще одна переправа.
Дивимось на мапу : до хаток лишається десь 2км.



Вирішуєм лізти на горбочок, щоб краще було видно, куди йти. Праворуч! Юко петляє, а потім чомусь йде ліворуч...

За 20 хв побачили будиночок. Ще стільки ж до нього шкандибаємо.
ДРузі, вітаю вас на території Королівства Норвегії!
13:30
заходимо всередину. А в хатці повно провізї. Хлібці, цукор, шоколад, паштети "Стаббурет" (спеціаньно нам лишили!).


Кидаємося на це все. Схожі на героїв "Жага до життя" Дж. Лондона. Оце щастя. Сховалися в теплі від вітру.А Юко немає. Тим шляхом, що він пішов за годину має прийти.
Станя готує обіб.


Льоня пиляє дрова. Я з модільним телефоном біжу на гору, може там зявиться звязок. Вчора пастухи оленів в Фінляндії домовився зі своїм другом з Норвегії( таким самим саамі) про переправу через озеро, щоб не обходити його кілька км. Домовились сьогодні на 16:00. Але ми туди вже не встигаємо. Хотіли домовитись на завтра. ТаM звязку немає.
15:55
Льоня спить, ми зі станею розмовляємо і п"ємо каву. Юко досі немає.
16:55
Прокинувся Льоня:
- Скільки можна говорити? У мене голова болить. Юко ще не прийшов. Якшо сьогодні не з:явиться, є варіант, що він встиг на 16:00 на човен, тоді завтра ми його зустрінемо у пастухів. Якщо ні, викличемо гелікоптер на пошуки, шукати самім без мапи немає сенсу.
З тривожними думками полягали спати