Ми з Магдою зависли на заправці десь в 430 км від Буенос Айресу. Машини є, але їхати в Аргентинську столицю посеред ночі не бачу сенсу.
Ми смачно повечеряли і тепер доця розвалилась на шкіряному диванчику, грається серветками і дивиться тєлік, а я користуючись шаровим вайфаєм надрукую все що не встигалось раніше.
Ніч довга. Життя прекрасне.
UPD до нас підійшов добрий дядечко і уточнив куди їдемо. Сказав що за годину приїде його друг який їхатиме в Буенос Айрес і може нас забрати. Поки чекали друга багато говорили про життя. Дядько родом з Уругваю.
Щойно друг приїхав, пішов у душ і зник. Разом з ним уругваєць. Сподіваюсь знайдуться. Магда спить. Я на межі.