Добре що ми всі живі і здорові і що наші проблеми вигадані. Не справжні. Адже "табуретний рух" чи як ви його там називаєте - вигаданий. Він вигаданий для веселих розваг близьких друзів. Маленький і смішний. За шість років виріс до ОГОГО яких масштабів ))) Раз ми так гаряче дискутуємо на цю тему це значить, що
а) в нас немає проблем більш насущних;
б) у кожного з нас є вірні друзі, яким ми не байдужеі і вони готові битися з кожним заради честі друга.
це прекрасно.
Я викинув на помийку розвалений табурет фабрики "Дружба", бо не ціную дружбу сфабриковану.
Вересень, мені дуже приємно читати твого живописного листа. Якщо твої вибачення щирі, я звісно прощаю тебе.
Колюня, ти трохи загнався там з білорусами, приїжджай скоріше, ато провтикаєш найприкольнішу фінішну пряму ;)
Женя, сірий-кардинал :)) в точку :))
Лєнка, Мама, Діана - не переживайте. Все гаразд. Для завершення шестирічної низки експедицій у мене є табурет.
Символ сонця і вогню водночас є перехрещеними ложками Кухарів - Los Cosineros, нового проекту який уже розпочався.
До його рядів радісно вступили більшість "вигнанців" з "табуретного руху". Думаю скоро туди вступлять і самі "заколотники". Буває що непоснідавши образиш друга. Буває. І проходить.
Всі хто прагнуть "скинути тирана" чи "дати свободу поневоленим" скажіть щиро, невже ви вірите, що хтось би підняв свою дупу з табуретки і пішов у цей путь, якщоб я його свого часу не копнув і не копав довгі півроку підготовки?
Чого саме ви добиваєтесь своїми безглуздими: "давно пора?" Що саме давно пора? Табурет, це не держава і не підприємство. У вас вони теж стоять вдома, чого ж ви з ними не носитесь? Ті хто розуміють суть цієї ідеї не шукають "слабку ланку" і не намагається довести свою перевагу над іншими. Не робить судів заради справедливості Закону. Бо Закон у кожного свій. Ми блукаємо разом по світу, розставляючи по ньому табуретки, даруючи людям на планеті радість і любов. Це не монополізовано. Ходіть, носіть, даруйте. Я щиро буду радий за вас.
Ми ідем уже десять місяців і зміни що сталися з кожним з учасників варті цих дрібних сімейних сварок.
Я бачу що не даремно роблю свою справу. Багато нового і прекрасного з"явилося у поглядах моїх товаришів по табуретним пригодам. Тепер це нові люди. Вільні? Кожен настільки наскільки встиг. Але тепер у кожного з"явилась значно більша сміливість мріяти.
Саме це ми називаємо воля :)
fotos by Kirill Kravtsov
fotoparad