Не знаю чи ви пам"ятаєте такі подробиці, але
коли я сидів у КПЗ за стіною, через дві клітки сидів старий, який весь час бубонів щось під носа.
Часом стогнав, а то бува закричить.
Тоді хлопець що сидів у клітці між нами не витримував і зривався:
- Щат ап! Щат йор факінг ап!!
Вони грали в цю гру до ранку. Старий бурмотів і стогнав, молодий кричав, а я робив розминку, щоб зігрітись. Уявляю яке кіно дивляться у своїх відеокамерах наглядачі.
Вранці його виводили окремо і до суду завели одного. Він був одягений у білу робу на кшталт космічного скафандру. Виявився зовсім не такий старий, як здавалось з його голосу.
Відтак я бачив його вже чотири рази, щоразу, як їздив до суду.
Та сьогодні все скінчилось. Я подумав, що ніколи вже його не побачу, наздогнав і сфоткав.