через бурю на санках

[staburetom]

Везем мішок картоплі на Маґдиних санках. Колюня тягне, я підштовхую. 
- Вчора прийшов додому, - каже Колюня, помився, поголився, заліз на піч і думаю: як вдома! Це ж можна так всяке місце обжити по-домашньому.
Кльово, Колюня! Ось ти і засвоїв нову, дуже корисну для волоцюги істину. Всяке місце ночівлі шануй як свій дім. І воно тобі віддячить.



картинку взяв ТУТ
Ввечері, відразу після шаленої репетиції, прямо з мокрою спиною, ломанулись в Київ. Я вже казав про борщ. Так ось. Але ж нас тут замело по пояс! Навіть молоковоз не заїжджає. Ми наївно взяли з собою санки. Але коли малявка втретє з них шльопнулась в сугроб, санки вирішили кинути.



картинку взяв ТУТ
Довелось 4 км прогрібати по кучугурах з Маґдою на плечах. По переду Діана падає в заметах при тьмяному світлі одного на двох ліхтарика. В обличчя нагло січе град-не-град, але якийсь крижаний сніг.
До села ще далеко. Таксист то почекає. А електричка ні. Лишається 1 км і п"ять хвилин часу на його проходження... е-е-ех, не встигнем...



картинку взяв ТУТ

І не встигли б якби Толік не вмів водити во крижаній трасі зі швидкістю 120 на годину.
- Моліть Бога, щоб шлагбаум на переїзді не закрили. Там зараз "Щорс" ітиме...

Бог нас почув. І ось ми п"ємо гарячий чай з шоколадкою під стук колес мирно спить натомлена донька. Завтра ввчері назад поїду. Хліб понесу. У всіх хліб закінчився