Колядки International в словах та світлинах
Прелюдія про красу засніженого Різдвяного Обирку
фотозвіт
...і поїхали!
Наталка Погудіна - фотограф, любителька подорожей Україною, про що власне говорять її роботи, представлені в Клубі на фестивалі Колядок.Саме мандруючою стежкою від Клубу я і зловила її в об'єктив.
Олежка - нещодавно став жителем Обирку. Натхнений мануалом, власноруч побудував піч в своїй хатці. Відтоді славиться хуторським пічником....він же електрик, він же баянист, він же ювелір, він же завідувач Клубу.
Гості інтернет-хатки, спіймані на перетині кордону хутору Каціри та Прохори.
Подвір'я Льонькіної хати, де під час фестивалю базувалась Рецепція та, що більш важливе для гостей - Їдальня. В очікуванні сніданку.
Юко! У всій своїй фінській красі.
Майстер-класс з народних витинанок.
Оля - табуретниця та дружина табуретника. Тааа...від долі не втечеш.
Влада-цінькоторечка
і Настя-цінькоторечка - наші вчительки та заспівувачки з Колядок.
Рома - музикант, який грає лівою рукою на гітарі не налаштованої під ліву руку. Мабуть це складно, але не для Роми. Ще Рома знає дуже багато різних ігор, в які і запрошував грати гостей у Клубі.
Народні витинанки - витвори гостей.
Новенька піч у клубі.
Саша-майстер, радісний-посміхнений-здивований, як завжди.
Мало ким помічена картина невідомого художника.
Одна з найбільш торкнувших мене особисто фото Наталки.
Гарних снів, Олексію! Нехай тобі насняться колядки!
Бабця Антонина згадує свою молодість у Клубі.
Гліб засмутився - дружина Аня не пускає на вечорниці.
Дяді-фотографи пильно стежать за всім, що відбувається...
...а дехто від пильних поглядів ховається...
...або іронічно посміхається.
Магдалена спокійна, наче їй розповідають казку. Ось-ось засне.
Так і є! Розповідають, і не тільки їй. Фотограф Юрій Косін дуже схожий на казкаря, чи не так?
Юко співає фінські пісні. Співає і пританцьовує. Такі драйвові його пісні!
Акомпонує Женя-табуретниця з Білорусі.
Захоплені та уважні слухачі.
Моя улюблена Колюніна шапка! Мені вона теж пасує.
Літній банан на засніженій дорозі! Хіба це не креатив? Хто не покатався - кусайте лікті! Бо це таки вибух з дитинства.
А коні із санями - це взагалі щось із давніх українських фільмів...і дитячих мрій.
Нарядний та серйозний Толя вступає у свою роль у виставі.
Чудова Різдвяна зірка - прикраса нашого вертепу.
Показ вистави у Клубі.
По конях!
Заколядуймо ці хутори як ніколи!
Перше подвір"я, куди заглянули колядники, Антонини. Добривечор!
Ой і важкий був той шмат сала від Антонини - гарно заколядували. Дякуємо, бабцю! З Різдвом!
Наступний двір - Кібечихи. Вітаємось!
Камера-мен Женя. Екстремальний мен. Щоб зняти рух підвод з конями заліз в багажник власної автівки. З банану щоправда знімати не ризикнув.
Поєдинок летючих "поганого" капоериста та "хорошого" капоериста (у виставі Янгол).
"Поганого" поклали на лопатки.
"За перемогу добра слід смачно випити та закусити!" - припрошує Кібечиха.
Давня любов Кірила до помідорів вже помічена нами раніше.
Бабуся у центрі уваги камер.
"Кхе-кхе. Вже і не пам'ятаю, коли у нас такі колядки на хуторах були".
Олежка перед складним вибором...
Ехх! А чьо там! Зі святом!
Верасень довго ховався від моєї камери, але куди там!
А колядники вже в Матіївці, на подвір'ї головихи.
І знову вистава і Різдвяні пісні від невтомних наших колядників.
Наразі в якості акомпонемента - шаманська гра на дафні.
Гарно наколядувались. Вертеп наш так розрісся та наповнився творчістю гостей з різних куточків світу, що, як ми і гадали, Колядки стали інтернаціональні. Колядки-мікс.
Назад йшли лісом засніженим та темним. Пухнастий сніг падав на одяг та під ноги, утворюючи високі кучугури. Скрип-скрип. Йти важко. Та ось ми побачили світло, яскраве і потужне. Світло ллється прямо на дорогу, прямо на нас. Видно кожну гілочку, кожну сніжинку, що кружляє до землі. Казково. Дістаю фотокамеру - таке диво не можу пропустити. Хей, друзі! На якій ми планеті?
Свят-вечір.
Смааачно!
photo and story by chingiz_ann
фотозвіт
...і поїхали!
Наталка Погудіна - фотограф, любителька подорожей Україною, про що власне говорять її роботи, представлені в Клубі на фестивалі Колядок.Саме мандруючою стежкою від Клубу я і зловила її в об'єктив.
Олежка - нещодавно став жителем Обирку. Натхнений мануалом, власноруч побудував піч в своїй хатці. Відтоді славиться хуторським пічником....він же електрик, він же баянист, він же ювелір, він же завідувач Клубу.
Гості інтернет-хатки, спіймані на перетині кордону хутору Каціри та Прохори.
Подвір'я Льонькіної хати, де під час фестивалю базувалась Рецепція та, що більш важливе для гостей - Їдальня. В очікуванні сніданку.
Юко! У всій своїй фінській красі.
Майстер-класс з народних витинанок.
Оля - табуретниця та дружина табуретника. Тааа...від долі не втечеш.
Влада-цінькоторечка
і Настя-цінькоторечка - наші вчительки та заспівувачки з Колядок.
Рома - музикант, який грає лівою рукою на гітарі не налаштованої під ліву руку. Мабуть це складно, але не для Роми. Ще Рома знає дуже багато різних ігор, в які і запрошував грати гостей у Клубі.
Народні витинанки - витвори гостей.
Новенька піч у клубі.
Саша-майстер, радісний-посміхнений-здивований, як завжди.
Мало ким помічена картина невідомого художника.
Одна з найбільш торкнувших мене особисто фото Наталки.
Гарних снів, Олексію! Нехай тобі насняться колядки!
Бабця Антонина згадує свою молодість у Клубі.
Гліб засмутився - дружина Аня не пускає на вечорниці.
Дяді-фотографи пильно стежать за всім, що відбувається...
...а дехто від пильних поглядів ховається...
...або іронічно посміхається.
Магдалена спокійна, наче їй розповідають казку. Ось-ось засне.
Так і є! Розповідають, і не тільки їй. Фотограф Юрій Косін дуже схожий на казкаря, чи не так?
Юко співає фінські пісні. Співає і пританцьовує. Такі драйвові його пісні!
Акомпонує Женя-табуретниця з Білорусі.
Захоплені та уважні слухачі.
Моя улюблена Колюніна шапка! Мені вона теж пасує.
Літній банан на засніженій дорозі! Хіба це не креатив? Хто не покатався - кусайте лікті! Бо це таки вибух з дитинства.
А коні із санями - це взагалі щось із давніх українських фільмів...і дитячих мрій.
Нарядний та серйозний Толя вступає у свою роль у виставі.
Чудова Різдвяна зірка - прикраса нашого вертепу.
Показ вистави у Клубі.
По конях!
Заколядуймо ці хутори як ніколи!
Перше подвір"я, куди заглянули колядники, Антонини. Добривечор!
Ой і важкий був той шмат сала від Антонини - гарно заколядували. Дякуємо, бабцю! З Різдвом!
Наступний двір - Кібечихи. Вітаємось!
Камера-мен Женя. Екстремальний мен. Щоб зняти рух підвод з конями заліз в багажник власної автівки. З банану щоправда знімати не ризикнув.
Поєдинок летючих "поганого" капоериста та "хорошого" капоериста (у виставі Янгол).
"Поганого" поклали на лопатки.
"За перемогу добра слід смачно випити та закусити!" - припрошує Кібечиха.
Давня любов Кірила до помідорів вже помічена нами раніше.
Бабуся у центрі уваги камер.
"Кхе-кхе. Вже і не пам'ятаю, коли у нас такі колядки на хуторах були".
Олежка перед складним вибором...
Ехх! А чьо там! Зі святом!
Верасень довго ховався від моєї камери, але куди там!
А колядники вже в Матіївці, на подвір'ї головихи.
І знову вистава і Різдвяні пісні від невтомних наших колядників.
Наразі в якості акомпонемента - шаманська гра на дафні.
Гарно наколядувались. Вертеп наш так розрісся та наповнився творчістю гостей з різних куточків світу, що, як ми і гадали, Колядки стали інтернаціональні. Колядки-мікс.
Назад йшли лісом засніженим та темним. Пухнастий сніг падав на одяг та під ноги, утворюючи високі кучугури. Скрип-скрип. Йти важко. Та ось ми побачили світло, яскраве і потужне. Світло ллється прямо на дорогу, прямо на нас. Видно кожну гілочку, кожну сніжинку, що кружляє до землі. Казково. Дістаю фотокамеру - таке диво не можу пропустити. Хей, друзі! На якій ми планеті?
Свят-вечір.
Смааачно!
photo and story by chingiz_ann