"Український нацiоналiзм" вiд Iрини Фарiон.
Click to viewЯ не виключаю що пiсля цього уроку цей мурин грав панi Фарiонову прямо там, в тiй аВдиторiї на тому столi. Напевно панi Фарiон практикує перверсію скотоложства ще з 1980-их рокiв, коли вона очолювала гурток загального мовознавства та марксистсько-ленінської естетики й будучи активiсткою факультетського «Клюбу інтернаціональної дружби» неодноразово проводила подiбнi уроки з іноземцями з соцiЯлiстичних країн Африки, Азiї та Латинської Америки з метою кращого вивчення ними російської мови !
А тепер зацитую клЯсикiв Українського Нацiоналiзму, а також сучасних iдеологiв "соцiал-нацiоналiзму", оскiльки партiя ВО "Свобода", до якої належить панi Фарiон, до 14 лютого 2004 р. мала назву «Соціал-національна партія України» (СНПУ), її партiйна iдеологiя мала назву "Соціал-націоналізм" : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC
Дмитро Мирон "Орлик" : «44 ПРАВИЛА ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА» : Правило №40 : "Цінуй високо материнство, як джерело продовження життя. З Твоєї родини зроби кивот чистоти Твоєї Раси і Нації." http://ounuis.info/component/mtree/library/books/44-pravyla-zhyttia-ukrainskoho-natsionalista.html
Дмитро Мирон-Орлик «Ідея І Чин України» : "Расові первні мають своє велике значення при формуванні національного характеру. Звичайно схрещення близьких творчих расових первнів пр. білої раси, причиняється до гнучкості, рухливості, побудовності й різнородності психічних властивостей, прим. Америка, Англія, Італія, Україна. Одначе змішання далеких і суперечних рас витворює негармонійність і суперечність психічних властивостей. Змішення білої і чорної раси дає менше здібну расу мулатів, білої й семітської дає анархічні, асуспільні типи; знову ж схрещення білої й червоної, метисів Пд.Америки й Мексику, або білої й семітської дає анархічні, асуспільні типи"
Євген Маланюк : "Засади раси - ключі історії. Мутнавість історії походить з того, що історію пишуть люди, несвідомі цієї засади. Мова і релігія не творять раси: одна єдина річ творить расу, а то є кров." «Кольорові раси та їх вплив на українські расові елементи»
З викладу д-ра Ростислава Єндика в Українськім Науковім Інституті Число 2136 газети “ЧАС” від 21 квітня 1936. Сторінка 3 :
"Україна протиставляється московським задумам здоровим природнім расовим інстинктом та расовою відразою до расово чужих елементів, і в ньому саме відзеркалюеться боротьба двох рас за посідання України."
"Як інтернаціоналістичний марксизм, так і космополітичний лібералізм є чужими духові української нації. Нації, що є коренем білої раси. Нації, не щойно штучно утвореної з різноплемінного наброду (як американська) і не випадково виведеної внаслідок схрещення азіатів та європейців (як московська). Нації з багатотисячолітньою історією і з надпотужним пластом набутих і розвинутих за цей час матеріальних та духовних цінностей. Нації з відмінним генотипом, врешті-решт."
Левко Мартинюк, "Чому на наших стягах знак “Ідея Nації” «Правий Напрям», Львів, 1998.
"Проти українців розв’язано тотальну і перманентну національну, класову і расову війну на знищення: нас хочуть ліквідувати як кровно-духовну спільноту, як соціяльний тип трудівника-воїна та антропологічний вид." Юрiй Михальчишин
Андрій Іллєнко, "Націоналізм і псевдонаціоналізм." :
"Кредо псевдонаціоналістів - якась абстрактна та ніким не визначена “українськість”, а вершина політичного мислення - “щоб все було українське”. Насправді ж за цією порожнечею думки ховається звичайний лібералізм, обожнення “цивілізованої” західної демократії та капіталізму. “Вільний ринок”, “демократія”, “боротьба з авторитаризмом” - всі ці ліберальні гасла, під якими підписалися б Карл Поппер, Шимон Візенталь та Мільтон Фрідмен - всі вони звучать як першочергові і найважливіші на зібраннях псевдонаціоналістів. Серед антинаціональних політичних сил псевдонаціоналісти перед кожними виборами обирають найбільш “українську”, користуючись зовнішніми формальними ознаками. Одягнув вишиванку? Розмовляєш українською мовою? Поставив пару пам’ятників? Значить в тебе показник “українськості” виріс - міркують псевдонаціоналісти. І не має різниці, що ця ефемерна “українськість” приховує підписання антинаціональних угод про реадмісію, розбазарювання стратегічних підприємств, фантастичне збагачення олігархії, ідеологічний лібералізм, антинаціональну кадрову політику, безпрецедентний розгул українофобії і ще багато інших речей, які ніяк не в’яжуться з ідеологією українського націоналізму. Псевдонаціоналіст схиляється перед ліберальним “заходом” і понад усе прагне, аби Україна якнайшвидше розчинилася в ліберальній космополітичній цивілізації. Його не цікавить, що більшість “цивілізованих” західних країн внаслідок лібералізму самі стоять на краю прірви і порівняно з ними ситуація в Україні виглядає в багатьох аспектах ще не так безнадійно. І це попри те, що “цивілізовані” західні держави плювати хотіли на Україну і давно вже мають теплі і підкріплені енергоресурсами стосунки з Москвою. Псевдонаціоналіст де-факто виступає за “політичну націю”, навіть якщо формально інколи може це заперечувати. Для псевдонаціоналіста горезвісні «негри у вишиванках» часто мають більшу “українськість” , ніж “провокатори”, які “створюють картинку для російських телеканалів”. Це і не дивно, бо не можуть ліберали, хай навіть і україномовні, виступати за розуміння нації як кровно-духовної спільноти."
"Расова політика - полягає в двох аспектах. По-перше, це чітке усвідомлення катастрофічного стану Білої раси, проти якої ведеться планомірна війна на знищення. Оскільки українська нація є органічної її частиною, то доля раси є також і її долею. Годі сподіватися, що в разі, коли вся Європа перетвориться на семіто-негроїдо-монголоїдний субстрат, то наша доля може бути іншою. По-друге, оскільки українська нація є нацією асимілятором, то ми маємо чітко визначати, хто може бути асимільованим, а хто ні. Очевидно, що ми маємо асимільовувати лише представників Білої раси. Поняття держави і нації мають збігатися. В національному організмі не можуть існувати принципово інородні ділянки. Все, що може бути асимільованим - має бути асимільоване. Все інше має бути відторгнуто від держави-нації. Нація - це гомогенна спільнота, яка базується на біологічній основі - расі, та культурних, мовних, ментальних ознаках, які відрізняють її від інших націй тієї ж раси. Відповідно ні про які „національні меншини” в рамках єдиної нації мова не може йти. Якщо ж це інорасовий елемент, то він просто не може існувати на даному життєвому просторі. Асимілюючи близькоспоріднені расові групи, ми перетворимося на центр тяжіння не тільки Східної Європи (яка на сьогодні ще здатна, на відміну від Західної, стати центром Європейського відродження), але і всього континенту, який вже агонізує від втрати власного расового і культурного обличчя. Форма майбутньої Української імперії, звичайно, буде цілком новою. Це буде щось на зразок наддержави - цивілізації, основа могутності якої буде ґрунтуватися на характері інформації, яка нею буде продукуватися."
Андрій Іллєнко, "Кінець ретронаціоналізму та перспективи Нового Націоналізму", 2007 р.
Андрій Білецький, «Мова і Раса - первинність питання» : "Українському соціал-націоналізму не притаманне розбиття національних завдань на першорядні та другосортні. Не стали б ми цього робити і в питанні збереження і розвитку наших Раси та Мови. Однак постійні закиди нашій Організації у „вузьколобому расизмі” з боку націонал-лібералів, висунення ними мовного питання як ключового, нехтування расовою проблематикою - змушують нас вказати ієрархію національних потреб. З інтерв’ю „української зірки” Ані Лорак: „- А как ваши родные отнеслись к Мурату? [турок - коханець співачки] - При первом знакомстве папа принял его не сразу, потому что он у нас националист. И когда Мурат пробовал на ломаном русском о чем-то с ним поговорить, папа спрашивал: „А коли ти вивчиш українську?” И в следующий приезд Мурат уже говорил ему: „Добрий день, як себе почуваєте? До побачення”. Папе это очень понравилось, и вторая их встреча была уже теплее - он говорил ему: „Сину мій”.” На цьому потворному прикладі можна побачити як легко мовний націоналіст може „прийняти” у свою родину і Націю - людину іншої крові, ментальності, культури. Змішати свої гени з генами іншої породи людей. Подібні приклади змушують нас задати собі питання про ієрархію расового і мовного питань для Української Нації. І немає більш яскравої різниці між новим соціал-націоналізмом і ліберальним націоналізмом як у ставленні до питань Раси і Мови. Український соціал-націоналізм вважає Українську Націю кровно-расовою спільнотою. Польові антропологічні дослідження професора Дяченка показали, що українці зберігають всі основні риси кроманьйонського населення України, тобто існують як незмінний расовий тип щонайменше 40 тисяч років. Раса є всім для націотворення - Раса це основа, на якій виростає надбудова у вигляді національної культури, яка знов-таки походить від расової природи народу, а не від мови, релігії, економіки та ін. Будь-який етнос, який зазнав національної катастрофи (військові жертви, епідемії, втрата державності), але зберіг свій расовий тип - відтворював за деякий час основні риси власної національної культури. Після великих національних катастроф: падіння Сколотської держави, знищення Антського союзу, розпаду Києво-Руської імперії - наш етнос за 200-300 років відновлював власний світ у майже незмінному вигляді: все той же землеробський побут і традиції, та ж, що і за часів бронзового віку, біла мазана хата і національний одяг, та ж військова влада виборної старшини та ідеал озброєного народу-воїна. Все це ставало можливим через збереження расового типу, а отже - ментальності та архетипів національного характеру. А вже з них виростали наново паростки культури, традиції та мови. З іншого боку, не раз бачимо приклади коли чужорасове населення змінювало до невпізнання автохтонні традиції, культуру, релігію і навіть мову. Якщо антропологічні дані беззастережно доводять незмінність українського расового типу впродовж 40 тисяч років - то чи можемо ми щось подібне сказати про мову? Весь цей час українська мова розвивалася і змінювалася відповідно до історичних обставин та української ментальності. Вона являлася одним з найкращих проявів таланту українського расового духу, однак ніколи не була визначальною для націотворення. Як етнос, що зберіг свою расову природу - обов’язково відтворить власну національну культуру, так і етнос, який зберіг мову, але втратив расову чистоту, - перетвориться на заперечення самого себе. Приклад давнього Ірану - арійської держави, що була одним з центрів світової цивілізації, яка, втримавши власну мову (фарсі), не зберегла свій расовий тип під арабською навалою і перетворилася на другорядну замкнену мусульманську країну, - повинен стати для нас грізним застереженням. Зворотнім прикладом є історія з неграми США, які, цілком втративши власну мову, культуру, релігію та традицію, перейшовши на англійську і спробувавши опанувати спосіб життя своїх господарів, чомусь не перетворилися автоматично на англійців, а натомість власним тваринним способом життя відтворюють свою расову природу на іншому континенті в іншу історичну епоху. Немає жодних асимілятивних здібностей Мови - є тільки асимілятивні здібності Раси. Українська Мова має для нас значення як найкращий найприродніший вияв духу Української Раси. Якщо говорити про російськомовний Схід України, українські території в складі Росії, то ми повинні в першу чергу пробудити їхню расову свідомість, після чого мовними націоналістами вони стануть автоматично. Питання ж тотальної українізації в майбутній соціал-націоналістичній Державі буде вирішено напротязі 3-6 місяців за допомогою жорсткої та зваженої державної політики. Для тих же розумово обмежених „ліберал-націоналістів”, які вважають, що не може бути українця, який не спілкується українською, наведемо приклад бійців Ірландської Республіканської Армії, які, вбиваючи англійських вояків, не знають ірландської і спілкуються виключно англійською мовою окупанта. Ці англомовні бійці ІРА роблять для своєї нації незрівнянно більше, ніж такі мовні „націоналісти”, що рідняться з мухтарами, які вивчили з десяток українських слів. Андрій Білецький Харків, 2008 р. http://rid.org.ua/mova-i-rasa-pervinnist-pitannya/
"Обмеженню та контролю будуть піддані всі інородні етно-расові групи, з їх подальшою депортацією на історичні батьківщини. Виходячи з того, що ми, Українські соціал-націоналісти, розглядаємо так звані “людські раси” як окремі біологічні види, а людиною розумною (Homo Sapiens), в біологічному розумінні, вважаємо лише Білу Європейську Людину (без включення в це поняття так званих „південних європеоїдів” - середземноморська, кавказька, паміро-ферганська та ін. раси, що в біологічному відношенні також являються відмінним від нас біологічним видом), вважаємо своїм прямим обов’язком унеможливити будь-які міжрасові (міжвидові) контакти, що призводять до міжрасової (міжвидової) мішанини, і в кінцевому рахунку - до вимирання Білої Людини. Будь-яка пропаганда міжрасових контактів, рівно як і пропаганда сексуальних збочень, антитрадиційного та нездорового способу життя, тобто всі дії, що спрямовані на підрив кількісних та якісних характеристик Нації, розглядаються нами як заклики до геноциду, і відповідно каратимуться в найжорстокіший спосіб."
Олег Однороженко, «Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання» «Український соціальний націоналізм». - Харків: „Патріот України”, 2007 р. - стор. 46-54.