ой снігу_снігу білого....
…ой снігу снігу білого насипала зимааааа, прийшов сховатись заїнько, ялиночки немаааа….
Даааа, це я з ранку новорічного притарабанилася. Привітайте нас - ми були неперевершені!!!! Таааак, це була мить слави, зоряний олімп, можна сказати! Соня була не ким-небудь, не якимось там посереднім зайцьом, чи їжом, чи мишою, чи лисицею, нііііііі, вона була єдиною і неперевершеною Снігуронькою!!!!!!!!
Ах-ах-ах…(Господи…що з неї виросте….вона вже зараз така…така…наші брати-москалі називають таких звйозд «жеманнимі женщінамі»).
…знаєш, мені таааааак подобається оцей сніг!!!!!!!!!!!!!!!!!!
…я його так довго чекала!!!!!! - як Знаку, як Дива… І напевно тому сприймаю його зараз саме так…….хммм….так наче то - мій індивідуальний, приватний, власний сніг! І лише для мене він. Як найдорожчий подарунок, як символ… І я милостиво дозволяю іншим - різним всяким-всяким людям по ньому ходити….най собі….у мене його он скільки! Завалісь! І він усе падає, і падає, і падає….і блистить увечері під ліхтарями…гарний казковий МІЙ сніг…
….. Розчулилася нині - коли малу у садок везла на санчатах… біля садочка ялиночка росте, то виховательки її прибрали такими старими скляними іграшками, які у моєму дитинстві були….і віничок біля дверей притулений - сніг обтріпувати…і саночки рядочком у прихожій, і калабаньки талого снігу під кожними…і великоокі діти у смішних шапках з кутасиками…і рукавички на резиночках… і перебрана на Діда Мороза вихователька…..і запах підгорілої манки….і ранок, ранок, і сніг на півсвіту……
