Як я вже писав раніше, надибали у Рибаківці дивовижний солончак. Так, як місцеві аборигени знають про історію свого краю чи про його старовинну топоніміку, рівно стільки ж, скільки я про аналогічне на Тамбовщині, то довелося нам назвати його по-своєму - Соляне Озеро з Солі. Подарував цю назву місцевим мешканцям - хай називають, мені не шкода :))) Так шо тепер на запитання "А як ви називаєте солончак за Рибаківкою?" аборигени замість "Да нікак..." відповідатимуть "Соляне Озеро з Солі - єто названіє нам, нєписьменним, подаріл вєлікій путєшественнік Міклухо-Бурят..."
тонни солі лежать під відкритим небом, повітря густе й одразу кидає в піт. добре було б тут зняти якийсь фантасмагоричний фільм, фентезі чи кліп для ZSUF...
постійна зміна ландшафтів
в голові з побаченого визріли два проекти . один - хамськи-споживацький - наступного року підігнати сюди кілька десятків кіловат звуку і світла, генератори, з десяток моїх улюблених груп та джидаїв, кілька тисяч клаберів і засрати це місце вщент в честь чергового епохального фестивалю...
другий проект цікавіший і складніший в реалізації - наступного року пізньою весною зібрати в Тернополі експедицію з трьох возів на волах та фанатів-екстремалів. мета - зачумакувати з Тернополя в Рибаківку за сіллю і зняти про це кіно. Маршрут вибрати, не користуючись "Атласом доріг України", а історичною достовірністю чумацьких шляхів із Заходу на Південь України. По дорозі в містах і селах давати вистави, чим, по ходу, і годуватися. До експедиції мають увійти здорові, беручкі та кмітливі добродії, а п'яничкам в чумацькому обозі не місце...