Коротко, одним реченням

[zmijuka]

В цю темну пору в ході однієї розмови у скайпі були безстижо застукані нескромні думки про несамовите, але ретельно приховуване бажання легенького струсу світу (розглядаються будь-які варіанти, втім, основною вимогою є нестабільність екологічної складової), що має призвести до глобального перевороту у поступі суспільства: зміни цінностей, пріоритетів, звичаєвості; за умови, коли струс світу виявиться не таким вже й легеньким, і ми попрощаємося з нашими вірними електронними друзями (мобільні телефони, комп'ютери, інтернет - крім того очевидно, що це тільки верхівка айсберга), ці перетворення відкинуть нас на кілька століть назад у аграрну цивілізацію з натуральними обмінами та величезними сім'ями, і навіть тоді відбудуться ті самі докорінні зміни, які декого змусять пожалкувати про недалекоглядність, декого позбавлять зухвалості, декому вкотре відкриють очі на красу планети, декого залишать у відчаї на роздоріжжі, в будь-якому разі змусять людей припинити займатися дурницями і почати робити реальні речі, хай навіть розбудовуючи все з нуля.

Для відповідного настрою: 1. Элвин Тоффлер. Третья волна. 2. Александр Бард, Ян Зодерквист. Нетократия.