Мурашки
Коли я проживаю яскраві канонічні моменти - як в кіно - мені часто здається, що герої фільму відчувають їх гостріше. Мені здається, що мої почуття недотягують, що вони якісь приглушені.
Зараз я чітко пригадую тільки один момент, коли все було так, як мало б бути. Це було на межі втрати. Тоді звичайний поцілунок у ніс переживався як щось фантастичне. На щастя, та межа виявилась оманою.
У мене рідко виникають неперевершені відчуття після перегляду фільму чи після книги. Інколи здається, що купа людей навколо мене набагато вразливіші (у позитивному сенсі).
Єдине, з чим не так - це музика. Бувають такі пісні, коли якась надприродна сила заплющує твої очі - так ніби ти готова до поцілунку. І ти справді відчуваєш лоскіт на шиї. Або щось змушує тебе завмерти - так, ніби зараз хтось прошепоче тобі піднесену істину.
Тому я не вмикаю свій плейліст, коли вчусь чи працюю. Я не можу не проживати цю музику. Я навіть не хочу слухати її постійно - щоб піднесене не приїдалось.
Если ты пьешь с ворами,
Опасайся за свой кошелек
Если ты пьешь с ворами,
Опасайся за свой кошелек
Если ты ходишь по грязной дороге, ты не сможешь не выпачкать ног
Если ты выдернешь волосы, ты их не вставишь назад
Если ты выдернешь волосы, ты их не вставишь назад
И твоя голова всегда в ответе
за то, куда сядет твой зад
Правда всегда одна
Это сказал фараон
Он был очень умен
И за это его называли Тутанхамон
Я знал одну женщину
Она всегда выходила в окно
В доме было десять тысяч дверей
Но она выходила в окно
Она разбивалась насмерть, но ей было все равно
Если бы ты знал эту женщину, ты бы не стал пить с ворами
Если бы ты знал эту женщину, ты бы не стал пить с ворами
Ты бы не стал ходить по грязи
И разбрасываться волосами
Правда всегда одна
Это сказал фараон
Он был очень умен
И за это его называли Тутанхамон
Зараз я чітко пригадую тільки один момент, коли все було так, як мало б бути. Це було на межі втрати. Тоді звичайний поцілунок у ніс переживався як щось фантастичне. На щастя, та межа виявилась оманою.
У мене рідко виникають неперевершені відчуття після перегляду фільму чи після книги. Інколи здається, що купа людей навколо мене набагато вразливіші (у позитивному сенсі).
Єдине, з чим не так - це музика. Бувають такі пісні, коли якась надприродна сила заплющує твої очі - так ніби ти готова до поцілунку. І ти справді відчуваєш лоскіт на шиї. Або щось змушує тебе завмерти - так, ніби зараз хтось прошепоче тобі піднесену істину.
Тому я не вмикаю свій плейліст, коли вчусь чи працюю. Я не можу не проживати цю музику. Я навіть не хочу слухати її постійно - щоб піднесене не приїдалось.
Если ты пьешь с ворами,
Опасайся за свой кошелек
Если ты пьешь с ворами,
Опасайся за свой кошелек
Если ты ходишь по грязной дороге, ты не сможешь не выпачкать ног
Если ты выдернешь волосы, ты их не вставишь назад
Если ты выдернешь волосы, ты их не вставишь назад
И твоя голова всегда в ответе
за то, куда сядет твой зад
Правда всегда одна
Это сказал фараон
Он был очень умен
И за это его называли Тутанхамон
Я знал одну женщину
Она всегда выходила в окно
В доме было десять тысяч дверей
Но она выходила в окно
Она разбивалась насмерть, но ей было все равно
Если бы ты знал эту женщину, ты бы не стал пить с ворами
Если бы ты знал эту женщину, ты бы не стал пить с ворами
Ты бы не стал ходить по грязи
И разбрасываться волосами
Правда всегда одна
Это сказал фараон
Он был очень умен
И за это его называли Тутанхамон